Спецпроект

У нас немає "політики історичної пам'яті" - науковець

Ліквідація Інституту національної пам'яті не стане поштовхом до створення нової ефективної структури при уряді.

Таку думку у розмові з Deutsche Welle висловив відомий український історик Юрій Шаповал.

Навіть в разі створення нової структури при уряді, як це передбачено указом президента, Інститут національної пам'яті, на думку доктора історичних наук, професора Юрія Шаповала, буде лише "бюрократичною кишеньковою структурою при Кабінеті Міністрів, яка буде виконувати замовлення".

Ліквідацію теперішнього Українського інституту національної пам'яті Шаповал вважає прикрим, але "закономірним наслідком того що ще під час свого створення цей Інститут не мав чітко окресленого предмету занять": "Україна є країною, в якій немає Інституту національної пам'яті і того, що називають "політикою пам'яті".

На думку Юрія Шаповала, в українському суспільстві є достатньо фахових дослідників та інтелектуалів, які б могли розробити єдину версію історії України, здатну об'єднати цілу націю. Але "в цей процес повсякчас втручається політика, яка не дає інтегрувати різні думки, не дає їх об'єднати".

З іншого боку, історик зазначив, що і досі в українській державі немає єдиного центру вироблення гуманітарної політики і з різних владних установ часто лунають протилежні оцінки тих чи інших історичних фактів.

Шаповал впевнений, що згодом Інститут історичної пам'яті таки постане в Україні. Але застеріг від перетворення його на інструмент люстрації, як це стало в Німеччині та в Польщі.

За словами професора Шаповала, український інститут повинен мати незалежний статус, власний архів і видавничу базу, а також регулярно провадити публічні презентації своєї діяльності.

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.