Спецпроект

Литовці сподіваються, що Росія покається і за погром у Вільнюсі

Голова сейму Литви Ірена Дягутене висловлює надію, що Росія визнає радянські злочини в Литві.

Про це повідомляє "Литовскій Курьеръ".

"Сталінські злочини, скоєні у 1941 або ж в 1991 році, для нас особливо болючі, але мені здається, що поступово, оскільки і в сьогоднішній Росії є демократичні сили, така переоцінка повинна відбутися", - сказала спікер.
 
"Росія вже визнала образи Польщі - жертви Катині, і визнала, що злочин було скоєно, і люди були вбиті. У мене є надія, що врешті-решт і те, що було в Литві - радянські, сталінські злочини - теж будуть визнані, разом із жертвами і 1941, і 1991 року", - додала Дягутене.

Литовський прем'єр Андрюс Кубілюс у вівторок сказав, що помічає, як ставлення Росії до історичної справедливості останнім часом змінюється в позитивному напрямку.
 
Уряд інформував, що у своєму листі прем'єру РФ Володимиру Путіну у листопаді минулого року Кубілюс запропонував призначити уповноважену особу, яка від імені російського уряду брала б участь у діалозі про трагічні події 13 січня 1991 року .

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.