Спецпроект

У Єгипті почали відновлювати пошкоджені артефакти

У Єгипті розпочалися роботи з відновлення старовинних артефактів, пошкоджених мародерами під час заворушень.

Про це CNN розповів нещодавно призначений міністр зі старовини Єгипту Захі Хавасс.

Він зазначив, що команда реставраторів з 11 осіб розпочала роботи у неділю і висловив сподівання, що за три дні все буде завершено.

Зокрема, реставратори працюють над пошкодженою вандалами скульптурою фараона на пантері з гробниці Тутанхамона.

За словами міністра, Єгипетський музей у Каїрі буде відчинено лише після скасовування комендантських годин, проте журналісти з The Wall Street Journal та National Geographic мали змогу оглянути пошкоджені експонати.

"Я їм усе показав", - повідомив Хавасс.

Як відомо, внаслідок заворушень було розграбовано кілька музеїв і археологічних сховищ з артефактами Стародавнього Єгипту.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.