Спецпроект

МАЙЖЕ ПОЛОВИНА УКРАЇНЦІВ ХОЧЕ НАЗАД В СРСР

47% українців хотіли би збереження Радянського Союзу, а 51% знову вибрав би Незалежність. Про це свідчать результати опитування, проведеного компанією Research&Branding Group з 1 по 9 березня 2011 року.

Так, якби сьогодні відбулися референдуми про збереження СРСР і про підтримку Акту проголошення Незалежності України, то 47% українців підтримали б збереження Радянського Союзу.

51% українців проголосував би за Незалежність України.

Останній день СРСР (ВІДЕО)

У регіональному розрізі прихильників збереження СРСР більше серед жителів Південного Сходу (61%) і людей старшого покоління (60%), а прихильники Незалежності переважають серед жителів Західної України (82%) і молоді (59%).

На сьогоднішній день в особистому сприйнятті розпаду Радянського Союзу українці розділилися на тих, хто вважає цю подію "закономірним фіналом комуністичної імперії" (44%), і тих, для кого зникнення СРСР - "найбільша геополітична катастрофа ХХ століття" (43%).

Росіяни ображені за розпад СРСР, але вдячні за демократію - опитування

Думки українців розділилися щодо того, чи можна було уникнути розпаду СРСР:

46% опитаних вважають, що крах СРСР був спровокований і його можна було уникнути, тоді як на думку 43% жителів України вважають, що припинення існування СРСР було неминучим і обумовлене історичними, політичними та економічними чинниками.

Більше половини жителів України (54%) згодні з тим, що було б краще, якби СРСР все ж був збережений, а кожен третій (33%) дотримується протилежної думки.

Союз дивиться на тебе

Незалежно від регіону проживання та віку, більшість українців (70%) згодні з твердженням, що головна відмінність радянського минулого від нинішнього часу в тому, що в Радянському Союзі була об'єднавча ідея, спільна для всіх мета, а зараз цього немає.

Опитування проводилося методом особистого інтерв'ю в 24-х областях України і АР Крим.

Було опитано 2075 осіб. Очікувана середня похибка вибірки складає +/-2,2%.

Протягом останніх кількох років Research&Branding Group співпрацювала з Партією регіонів, а уряд Азарова обгрунтовував свої дії, посилаючись на соціологічні дані цієї компанії.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.