Спецпроект

РАДА УСЛІД ЗА ДУМОЮ ПРОТИ ПОРІВНЯННЯ СРСР ІЗ ТРЕТІМ РЕЙХОМ

Верховна Рада вважає аморальними спроби покласти на Радянський Союз однакову з нацистською Німеччиною відповідальність за розв'язання Другої світової війни.

За відповідний проект постанови №7405 в цілому проголосувало 233 депутати, повідомляє сайт Верховної Ради.

Даною постановою прийнято заяву парламенту, в якому ВР висловлює "стурбованість і протест проти спроб деяких політиків, громадських діячів, політичних організацій і рухів применшити історичне значення для України міжнародного військового трибуналу в Нюрнберзі (Німеччина)".

Нагадаємо, що суд над активними діячами нацистської Німеччини відбувся у Нюрнберзі у 1945-46 роки.

Як відбувався Нюрнберзький трибунал (ВІДЕО)

При цьому в тексті документу не уточнюється, про яких політиків і організації йдеться. Зате робиться висновок, що "піддаються ревізії підсумки Другої світової війни".

Єдиним конкретним місцем у заяві є така фраза: "Аморальними є намагання покласти на СРСР однакову з гітлерівською Німеччиною відповідальність за її (Другої світової - ІП) розв`язання і тим самим виправдати нацистів, їхніх посібників за вчинені страхітливі злочини проти людства".

Сталін - Гітлеру: "Наша дружба скреплена кровью"

Верховна Рада підтримує прийняту 16 листопада 2010 Третім комітетом Генасамблеї ООН з ініціативи Російської Федерації резолюцію "Неприпустимість певних видів практики, які сприяють ескалації сучасних форм расизму, расової дискримінації, ксенофобії і пов'язаної з ними нетерпимості", в якій містяться прямі посилання на статут і вирок трибуналу.

Співавторами цієї резолюції є Білорусь, Таджикістан, Туркменістан, Узбекістан, Казахстан, Киргизстан, КНДР, Еритрея, Ангола, Болівія, Венесуела, Габон, Гвінея, Зімбабве, Ірак, Індія, Куба, Нікарагуа, Судан, Уганда тощо.

Верховна Рада закликає парламенти держав світу підтримати дану резолюцію під час голосування на пленарному засіданні 65-ої сесії Генеральної асамблеї ООН.

Нюрнберг-1946 не засудив жодну "злочинну організацію"

У заяві також говориться, що український парламент "висловлює заклопотаність і рішуче протестує проти спроб окремих політиків, громадських діячів і політичних організацій та рухів в Україні реабілітувати й навіть героїзувати колабораціоністів - посібників гітлерівців, виправдати їх злодіяння".

Не уточнюється, про яких конкретно політиків і "колабораціоністів" йдеться.

Нагадаємо, що проект постанови №7405 депутати ВР від КПУ Петро Симоненко й Ігор Алєксєєв зареєстрували у листопаді 2010 року - через тиждень після того, як аналогічну заяву прийняла Державна Дума РФ.

У цій заяві Дума висловила жаль з приводу того, що ряд європейських держав, які найбільшою мірою постраждали від гітлерівського нацизму, "прикриваючись уявною європейської солідарністю і тезами про свободу слова і зборів, не підтримали прийняту 16 листопада 2010 Третім комітетом Генеральної Асамблеї ООН резолюцію під назвою "Неприпустимість певних видів практики, які сприяють ескалації сучасних форм расизму, расової дискримінації, ксенофобії і пов'язаної з ними нетерпимості".

Нюрнберг комунізму. В Камбоджі вперше у світі судять "червоних"

За постанову №7405 проголосували фракції Партії регіонів, КПУ, Блоку Литвина, сім позафракційних (серед них Васадзе, Буряк, Мартинюк, Грач і Черпіцький) депутатів і Арнольд Радовець із групи "Реформи заради майбутнього"

Нагадаємо, що вже другий місяць в Україні триває інформаційна кампанія "за" і "проти" вивішування прапора СРСР на адміністративних будівлях з нагоди Дня Перемоги.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.