Спецпроект

Литва публікує архіви КГБ. З прізвищами

Литва розкрила та опублікувала документи агентів КГБ (комітету державної безпеки) СРСР, які діяли на території Литви за радянських часів.

Про це повідомляє "Тиждень" iз посиланням на польську "Ґазету виборчу".

Як пише видання, будуть також оприлюднені імена всіх, хто співпрацював із КГБ.

"Така інформація є дуже важливою і потрібною", - зазначив прем'єр Литви Андрюс Кубілюс під час презентації інтернет-порталу kgbveikla.lt, на якому й опубліковані зазначені документи.

Кубілюс додав, що інформація про діяльність КГБ важлива також для Росії та її громадян.

"Документи дозволять розібратися в ситуації, в якій жила Литва протягом 50 років радянської окупації", - сказав прем'єр.

Керівник Центру досліджень геноциду і опору Литви Тересе-Біруте Бураускайте вважає, що оприлюднена інформація може викрити імена осіб, які зараз займають високі посади та відіграють важливу роль у публічному житті країни.

Імена осіб, які раніше вже зізналися у співпраці зі службами КГБ, залишаться засекреченими, тоді як імена тих, хто цього раніше не визнавав - стануть публічно відомими.

Згідно з Законом про архіви КГБ агенти радянських спецслужб могли добровільно визнати свою співпрацю з комітетом державної безпеки СРСР до 2000 року. Більше 1,2 тис. осіб зізналися у співпраці.   

"Ми не публікуємо окремого списку агентів та опису їх діяльності, а лише оприлюднюємо інформацію про діяльність КГБ як інституцію",- зазначила Бураускайте. А прем'єр Кубілюс сказав, що правда про діяльність КГБ у Литовській РСР буде цікавою і для росіян. От тільки сайт поки що працює тільки литовською.

В перший день функціонування порталу kgbveikla.lt уже оприлюднено 150 документів.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.