Спецпроект

НА КОНКУРСІ ІЗ ЗАБУДОВИ ДЕСЯТИННОЇ - СКАНДАЛ (оновлено о 16:15)

Лічильна комісія, яка рахує голоси учасників журі, котрі обирають переможця конкурсу на кращий проект музеєфікації Десятинної церкви, відмовляється оголошувати результати голосування.

Деякі члени журі на знак протесту готові покинути засідання, повідомив голова комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець, який присутній на голосуванні.

Всі члени журі, які були присутні вже проголосували, але лічильна коміся кілька годин відмовляється оголосити результут конкурсу.

Проекти забудови фундаменту Десятинної, представлені на конкурс (ФОТО)

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець, який присутній на голосуванні.

"Коли лічильна комісія порахувала голоси, виявилося, що підсумки голосування не влаштовують кількох членів журі, - сказав Бригинець. - Тому вони вже після голосування почали вимагати долучити голос ще одного члена журі, який не був присутній під час голосування. Проти цього категорично виступила інша частина членів журі. Голова журі Сергій Целовальник (головний архітектор Києва - ІП) намагається знайти компроміс між тими, хто хоче почути реальний результат голосування та тими, хто намагається змінити його, додавши один голос за відсутнього колегу".

Засідання конкурсної комісії досі триває. На 17.00 призначено брифінг для преси. 

Нагадаємо, що у березні 2011 року міністр культури Михайло Кулиняк запевнив, що на місці залишків фундаменту Десятинної церкви буде музей, а не церква.

Перед тим головний архітектор Києва Сергій Целовальник повідомив, що "над фундаментом Десятинної не буде побудовано нічого".

В листопаді 2010 року заступник міністра культури України Тімофій Кохан запевняв про протилежне: що указ про будівництво нової церкви підписав особисто Віктор Янукович, а головний архітектор Києва Сергій Целовальник обере найбільш відповідний проект із трьох замовлених.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.