Спецпроект

Монахи спробували увійти на територію розкопок Десятинної

Щойно монахи з побудованої поруч із Десятинною церквою каплиці спробували увійти на територію археологічних розкопок.

При спробі з'ясувати, звідки у монахів ключі від території, монах послався на Святого Петра, який має ключі не лише від раю, повідомив голова постійної комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

В свою чергу голова комісії поінформував монахів щодо незаконності їх спроб проникнути на територію розкопок Десятинної церкви. Після чого вони припинили спроби пройти на зазначену територію.

"Думаю, що провокаційні дії церковників є відповіддю на рішення конкурсної комісії на кращий проект музеєфікації Десятинної церкви, яка не підтримала концепцію побудови нової церкви на місці мурів Десятинної", - наголосив Бригинець.

Згодом представників громадськості та журналістів з дозволу заступника директора Інституту археології НАН України Гліба Івакіна пустили на територію розкопок.

Нагадаємо, що сьогодні вночі представники УПЦ Московського патріархату привезли на територію археологічних розкопок фундаменту Десятинної церкви (X-XIII сторіччя) будівельні вагончики. Вагончики, як і сама церква, були встановлені без жодних дозвільних документів.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.