Спецпроект

Сьогодні у Тбілісі презентують голлівудський блокбастер про серпневу війну

Зірки Голлівуду Енді Ґарсіа і Шерон Стоун прибули у Тбілісі на прем'єру фільму режисера Ренні Харліна "5 днів у серпні", в якому розповідається про події серпневої війни 2008 року.

Про це повідомляють NewsGeorgia.

Cьогодні вранці у столицю Грузії прибув і режисер Ренні Харлін ("Кошмар на вулиці В'язів-4", "Міцний горішок-2", "Скелелаз", "Глибоке синє море"), який зняв цей фільм. Прибувши у Тбілісі, Харлін став на коліна і поцілував грузинську землю.

"Це найбільш піднесений момент у моєму житті, сказав Харлін. - Ми працювали над цим фільмом два роки". За словами Харліна, 6 червня прем'єра фільму відбудеться в Лондоні. А сьогодні "5 днів у серпні" презентують у столиці Грузії.

 Зйомки у робочому кабінеті президентського палацу

"Цей фільм про світ і про свободу. Я щасливий, що ці цінності я розділив разом з грузинським народом", - сказав журналістам актор Енді Ґарсіа, який виконав у стрічці роль президента Саакашвілі. Ґарсія додав, що "у мене в Грузії багато друзів".

Офіційний трейлер "5 днів у серні" (ВІДЕО)

Ренні Харлін приступив до зйомок фільму про серпневу війну в Грузії восени 2009 року. Режисер раніше заявив, фільм не буде "ні антиросійським, ані антигрузинським, ні антиамериканським, а антивоєнним". У короткій анотації до картини йдеться, що це фільм-драма про війну між Грузією та Росією.

 В цьому ж кабінеті: Саакашвілі приймає генсека НАТО. Фото: "Перший кавказький"

Головні герої - американський журналіст, його оператор і грузинські сім'ї, які опинилися під вогнем війни. Серед виконавців головних ролей - Руперт Френд, Вел Кілмер і Еммануель Шрікі.

Продюсером картини був Папуна (Мірза) Давітая, який зараз займає пост держміністра Грузії з питань діаспори.

Анонсована на квітень 2011 року прем'єра фільму відбулася на міжнародному кінофестивалі у Валенсії, а в травні - в рамках кіноринку на Каннському фестивалі. "5 днів у серпні" буде показано в 50 країнах.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.