Спецпроект

СБУ ДРУГИЙ ДЕНЬ ДОПИТУЄ ПРАЦІВНИКІВ МУЗЕЮ "ТЮРМА НА ЛОНЦЬКОГО"

Вчора Служба безпеки України після 20 днів вичікування розпочала допити працівників Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького".

Допити тривають і сьогодні, повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Працівників Національного музею "Тюрма на Лонцького" допитують як свідків у кримінальній справі за фактом замаху на розголошення відомостей, що можуть становити державну таємницю.

Справу було порушено після затримання СБУ у Києві 8 вересня 2010 року директора музею, історика Руслана Забілого і вилучення в нього особистого комп'ютера та зовнішнього накопичувача інформації з науковими матеріалами.

Після того було проведено обшук і конфісковано комп'ютери та зовнішній диск із кабінетів музейних працівників. Досі нічого не повернуто.

Вчора допитали 6 осіб - старшого наукового працівника Ігоря Дерев'яного, заступника директора Вікторію Садову, зберігача фондів Ірину Єзерську, художника-дизайнера Романа Федюка, керівника фонду розвитку музею Лідію Тополевську та завгоспа Василя Шаруна.

Опитування шести осіб, котрі жодним чином ніколи не працювали з матеріалами, що становлять державну таємницю, зайняло цілий робочий день (з 10-ї ранку до 6-ї вечора), що порушило стабільну роботу музею.

Всім допитуваним повідомили про неможливість розголошення змісту допиту, оскільки на саму справу СБУ наклало гриф "цілком таємно".

Нагадаємо, що після вересневих обшуків і конфіскацій Музей щойно намагається завершити роботу над новою експозицією про дисидентів, котра готувалася до відкриття ще у грудні 2010 року. На жаль, через об'єктивні причини - загострення хвороб чи смерть літніх людей - учасників визвольного і дисидентського рухів, історикам так і не вдалося відновити в повному обсязі вилучені СБУ записи спогадів.

"Така ситуація є наслідком того, що СБУ свідомо плутає радянський гриф "Секретно" та український "Таємно" і продовжує думати, що ніби має підстави регулювати наукову діяльність", - нагадав історик Володимир В'ятрович, голова Вченої ради Центру досліджень визвольного руху, який у 2008-2010 роках провів розсекречення раніше таємних архівів КГБ.

Нагадаємо, що у лютому 2011 року СБУ провела першу слідчу дію в цій справі, допитавши Забілого. За повідомленням історика, слідчих цікавили навчальні матеріали КГБ та інформація про діяльність радянських спецслужб у Прибалтиці.

На захист Забілого висловилися кілька сотень вчених із всього світу та правозахисні і громадські організації.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.