Спецпроект

КИЇВРАДА ЗАБОРОНИЛА БУДУВАТИ В ЦЕНТРІ КИЄВА

Київська міська рада прийняла рішення про призупинення проведення робіт з будівництва, реконструкції та капітального ремонту будівель в історичній частині Києва.

Про це УНІАН повідомили у прес-службі КМДА.

Йдеться про територію в межах вулиць Ірининської, Рейтарської, О.Гончара, Великої Житомирської, Михайлівської та Михайлівського провулку.

Як повідомили УНІАН у прес-службі КМДА, заборона діє до затвердження відповідного проекту детального плану території буферної зони ансамблю споруд Софійського собору та з урахуванням пропозицій робочої групи з перевірки дотримання вимог збереження пам'яток та традиційного характеру середовища при забудові та реконструкції в межах центрального історичного ареалу міста Києва.

Як зазначили у прес-службі, прийняте рішення не розповсюджується на здійснення будівництва споруд, необхідних для інженерного забезпечення та життєдіяльності міста.

Документом зобов'язано Київську міську державну адміністрацію забезпечити розроблення проекту детального плану території буферної зони Софійського собору та покладено координацію розробки проектів на цій території.

Нагадаємо, що у червні комітет Світової спадщини ЮНЕСКО на своїй 35-й сесії закликав Україну визначити зону в історичному центрі у Києві, і захистити її відповідними законами.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".