Спецпроект

Iсторики критикують за Бандеру i Шухевича i минулу, i нинiшню владу

Українськi iсторики переконанi, що будь-яка українська влада в усi перiоди має дуже зважено пiдходити до питань формування iсторичної пам'ятi - зокрема, до таких резонансних питань, як присвоєння звання Героя України головнокомандувачу УПА Роману Шухевичу i лiдеру ОУН Степану Бандерi.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Я протестував, коли нагороджували Шухевича i Бандеру, тому що це в нинiшнiй ситуацiї розбурхує суспiльство, - зазначив завiдувач вiддiлом Iнституту iсторiї НАН України Станiслав Кульчицький. - Я переконаний, що Шухевич i Бандера - це нацiональнi герої, але це потрiбно довести до свiдомостi всiх громадян України". 

Кульчицький підкреслив, що пiд час розгляду в судах законностi указу президента Вiктора Ющенка щодо присвоєння цих нагород розглядалася не iсторична складова, а питання правомiрностi пiдписаних документiв.

Кульчицький вважає не зовсiм коректним той аргумент прибiчникiв скасування цих указiв, що Шухевич i Бандера не були громадянами України. "Сучасна Україна виникла лише в 1991 роцi i ранiше у нас громадянство було або польське, або радянське", - пояснив С. Кульчицький.

На думку iсторика, необхiдно визначити чiткi критерiї нагородження тих чи iнших особистостей такими званнями. Водночас вiн вважає, що для Бандери i Шухевича можна зробити виняток, "оскiльки вони боролися за ту Україну, яка зараз iснує, з її нацiональною символiкою, ту Україну, яку ми будуємо 20 рокiв, але зробити це тодi, коли президент країни виступатиме як глава держави, а не як полiтичний дiяч, який розраховує на пiдтримку того чи iншого сегмента українського суспiльства".

У свою чергу, кандидат iсторичних наук, директор Українського центру вивчення iсторiї Голокосту Анатолiй Подольський вважає, що i попередня влада, i нинiшня у проблемi присвоєння Шухевичу та Бандерi звання Героя України дiяли некоректно.

Історик Джон-Пол Химка: "Розуміння минулого - важливіше за бандер і шухевичів"

Подольський зазначив, що як iсторик вiн схвалює намiр попереднього президента В. Ющенка вiдкрити дискусiю в українському суспiльствi про правдиву iсторiю ХХ столiття, але виконання цього намiру виявилося, на його думку, абсолютно непрофесiйним.

Зокрема, iсторик вважає неправильним акцентування уваги на фiнальнiй стадiї українського нацiональним руху, "коли дiйсно УПА боролася проти двох тоталiтаризмiв, але не можна забувати про Волинь, про антисемiтську складову цього руху та про iнше".

На думку Подольського, Бандера i Шухевич є такими особистостями в iсторiї України, про якi не можна замовчувати, як це робилося у радянськiй iсторiографiї, але й не можна iдеалiзувати.

"Для радянського поколiння людей важко зрозумiти, що iсторiя не чорно-бiла, а вона рiзна - i це проблема", - наголосив історик.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.