Спецпроект

Влада хоче відкрити у Києві ще один Вічний вогонь. Вже третій

До дня вшанування пам′яті розстріляних у Бабиному Яру - 29 вересня 2011 року - влада запланувала встановити біля Монументу жертвам Бабиного Яру третій в Києві Вічний вогонь.

Відповідний пункт прописаний у плані заходів до 70-х роковин трагедії у Бабиному Яру, повідомив голова комісії з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

"Є своя логіка в тому, що сьогодні вся наша повага до загиблих сконцентрована на одному Вічному вогні - на схилах Дніпра в парку Слави, - зазначив Бригинець. - Інший вогонь на території Меморіального комплексу "Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр." зовсім не "вічний", бо задля економії працює лише вряди-годи".

Депутат не може зрозуміти, навіщо знадобився ще один, третій, вічний вогонь: "Невже для того, щоб розділити загиблих? Чи, може, йдеться про чергову показуху і бажання влади в авральному порядку поставити "галочку", вдаючи турботу про загиблих?"

До дня вшанування жертв залишилось близько 40 робочих днів, але на сьогодні роботи щодо згаданого проекту перебувають на нульовому рівні: є рішення і доручення, але досі не проведено тендер, немає ані проекту конструкції вічного вогню, ні розробки технічних умов, не ведуться роботи із прокладання труб, хоча для облаштування Вічного вогню, на думку "Київгазу", треба не менше 85 робочих днів.

"Безумовно йдеться про показуху, адже якби влада справді пам'ятала про жертв Бабиного Яру, то в бюджеті країни знайшлися б гроші на проведення досліджень і поновлення імен усіх загиблих в цьому трагічному місці, імена усіх 150 000 жертв було б закарбовано навічно, - підкреслив Бригинець. - А замість цього відголосок совкового пафосу - вічний вогонь, якого, як способу вшанування, немає ані в українській, ані в російській, ані в єврейській національних традиціях".

Депутат зазначає, що облаштування третього в Києві Вічного вогню коштуватиме 500 тис грн.

Щороку 29 вересня у Бабин Яр приходять люди, щоб вшанувати пам′ять розстріляних киян та полонених - українців, євреїв, росіян та представників інших націй. Бабин Яр як місце масових страт проіснував рівно два роки - з 29 вересня 1941 по 29 вересня 1943-го. Число його жертв сягає 150 тисяч осіб.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.

Війна – це не лише окопи. Війна всюди, хоч і невидима

За рік після відвідин України словенський письменник Боштіян Відемшек видав книгу "Довгий шлях до миру", яку презентував в Ужгороді на початку червня. Після повернення до Любляни Відемшек опублікував у провідному словенському часописі "Дело" статтю про свої враження від побаченого і почутого в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Історія УПА за 10 хвилин. Для поляків і не тільки

Нещодавнє загострення польсько-українських стосунків породило потребу у нотатнику, котрий би давав відповіді на найбільш важливі і часті запитання. Водночас зв'являється багато недобросовісної аналітики та відвертої брехні, котру в основному створюють польські державні інституції. А також активно підтримують російські пропагандистські ЗМІ та блогери. Ті думки та тези, котрі поширювалися і активно почали розповсюджуватися крайнім часом мають у собі одну велику засадничу проблему. Польща не враховує того факту, що Держава Україна постала у січні 1918 року. Майже на цілий рік раніше, ніж сама Польща.