Спецпроект

Влада хоче відкрити у Києві ще один Вічний вогонь. Вже третій

До дня вшанування пам′яті розстріляних у Бабиному Яру - 29 вересня 2011 року - влада запланувала встановити біля Монументу жертвам Бабиного Яру третій в Києві Вічний вогонь.

Відповідний пункт прописаний у плані заходів до 70-х роковин трагедії у Бабиному Яру, повідомив голова комісії з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

"Є своя логіка в тому, що сьогодні вся наша повага до загиблих сконцентрована на одному Вічному вогні - на схилах Дніпра в парку Слави, - зазначив Бригинець. - Інший вогонь на території Меморіального комплексу "Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр." зовсім не "вічний", бо задля економії працює лише вряди-годи".

Депутат не може зрозуміти, навіщо знадобився ще один, третій, вічний вогонь: "Невже для того, щоб розділити загиблих? Чи, може, йдеться про чергову показуху і бажання влади в авральному порядку поставити "галочку", вдаючи турботу про загиблих?"

До дня вшанування жертв залишилось близько 40 робочих днів, але на сьогодні роботи щодо згаданого проекту перебувають на нульовому рівні: є рішення і доручення, але досі не проведено тендер, немає ані проекту конструкції вічного вогню, ні розробки технічних умов, не ведуться роботи із прокладання труб, хоча для облаштування Вічного вогню, на думку "Київгазу", треба не менше 85 робочих днів.

"Безумовно йдеться про показуху, адже якби влада справді пам'ятала про жертв Бабиного Яру, то в бюджеті країни знайшлися б гроші на проведення досліджень і поновлення імен усіх загиблих в цьому трагічному місці, імена усіх 150 000 жертв було б закарбовано навічно, - підкреслив Бригинець. - А замість цього відголосок совкового пафосу - вічний вогонь, якого, як способу вшанування, немає ані в українській, ані в російській, ані в єврейській національних традиціях".

Депутат зазначає, що облаштування третього в Києві Вічного вогню коштуватиме 500 тис грн.

Щороку 29 вересня у Бабин Яр приходять люди, щоб вшанувати пам′ять розстріляних киян та полонених - українців, євреїв, росіян та представників інших націй. Бабин Яр як місце масових страт проіснував рівно два роки - з 29 вересня 1941 по 29 вересня 1943-го. Число його жертв сягає 150 тисяч осіб.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.