Спецпроект

Музей історії Києва із бездомного стає небезпечним - Бригинець

Будівля біля метро "Театральна" на вулиці Богдана Хмельницького, 7, куди київська влада планує переселити бездомний Музей історії Києва, є потенційно високонебезпечною.

Про це заявив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Створена за вказівкою Прем'єр-міністра України М.Азарова комісія щодо здійснення всебічної перевірки відповідності спорудження скандальних об'єктів в Києві визнала будівлю на вул. Б.Хмельницького, 7 (скандальна забудова, в якій КМДА планує розташувати Музей історії Києва) потенційно високонебезпечною.

Також комісія, відзначила відсутність погодження проекту з органами культурної спадщини, виявила безліч порушень норм будівництва та запропонувала демонтувати це будівлю з відновленням скверу та комплексним благоустроєм території за кошти забудовника.

"Безумовно, О.Попов знає про високонебезпечність споруди, адже він особисто підписував лист на ім'я М.Азарова, в якому про це йдеться. Що його змусило проголосити переселення в цю споруду музею, який і справді потребує приміщення, не знаю, - наголосив Бригинець. - Але, так чи інакше Музей історії Києва, який був бездомним, перетворюється в потенційно високонебезпечний".

Депутат нагадав: з одного боку, Попов протягом останніх місяців заявляв, що скандальна забудова на Театральній буде демонтована, а з іншого виявилось, що голова КМДА весь цей час вів переговори з забудовником, щоб зберегти цей будинок.

На останній сесії Київради 14 липня 2011 року при обговоренні питання надання приміщення Музею історії Києва, який перебуває без приміщення з 2004 року, відразу три депутати з провладної коаліції - В.Грінюк, В.Дейнега, О.Омельяненко - заявили, що голова КМДА Попов планує надати Музею одне з приміщень Київської фортеці . Пізніше О.Попов заявив, що таких планів в нього не було.

Керівництво Музею історії Києва не підтримувало ідею переселення музею в одну з башт Київської фортеці, пояснивши це в листі від 3.08.2011 р до голови КМДА Попова тим, що запропонованої площі - близько 3 тис. кв. м - не достатньо. Площа торгового центру біля м.Театральна теж сягає близько 3 тис. кв. м, зазначив Бригинець.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.