Спецпроект

Українські німці вшанували жертв сталінської депортації (ФОТО)

Минулої неділі у Києві біля кірхи (вул.Лютеранська, 22) було врочисто відкрито пам'ятний знак "Скорботний ангел" (автори - скульптор Микола Зноба та мистецтвознавець Вероніка Дирова).

Про це ІП повідомив Ігор Винниченко з Інституту досліджень діаспори.

Так німецька громада Києва пошанувала трагедію свого народу і тих своїх співвітчизників, яких 70 років тому сталінський режим депортував із місць їхніх поселень до Сибіру, Крайньої Півночі та Казахстану.

І в тій даличині навічно залишились - через морози, голод та нелюдські умови праці - четверо з десяти засланих.

Й до сьогодні керівники німецьких громадських організацій України не квапляться посилатись на дані офіційної статистки, згідно з якою на території держави проживають трохи більше тридцяти тисяч їхніх родаків (а 1939 р. на українських землях мешкали майже 880 тис. німців). Адже багато хто з тих, що пережили страхіття депортації, а також їхні нащадки приховують своє походження.  

 "Скорботний ангел" на Лютеранській

Принагідно варто зазначити, що в рядах Червоної Армії проти нацистів воювали майже 40 тисяч "радянських" німців, з яких 42 були удостоєні звання Героя Радянського Союзу.   

Пам'ятні заходи німецькі громадські організації провели і в Білій Церкві, Бердянську, Вінниці, Дніпропетровську, Дніпродзержинську, Житомирі, Івано-Франківську, Кіровограді, Кривому Розі, Лозовій, Луганську, Львові, Луцьку, Мелітополі, Мукачевому, Миколаєві, Одесі, Рівному, Севастополі, Стаханові, Харкові, Херсоні, Хмельницькому, Чернівцях, Черкасах, Чернігові, інших містах і населених пунктах.

На Кримському ж півострові, з якого за кілька серпневих днів 1941 р. були виселені майже всі тамтешні німці (понад 50 тисяч осіб), було покладено квіти до пам'ятного знаку жертвам депортації у Сімферополі, а в м.Красногвардійське (адміністративний центр колишнього Тельманівського німецького національного району) відкрито пам'ятний знак та відповідну експозицію в краєзнавчому музеї.

Було також пошановано пам'ять про репресованих у Джанкої, Євпаторії, Керчі, Феодосії.  

Як зазначив Голова Ради німців України В.Лейсле, наразі для українських німців одним із основних завдань є збереження пам'яті про цю трагедію і реабілітація жертв репресій. Для цього радою ухвалено рішення про якнайповніше представлення громадськості України - упродовж року - історії та наслідків депортації німців.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.