Спецпроект

В Умані чекають близько 70 тисяч хасидів

У вересні в Умані на щорічне паломництво очікують рекордну кількість хасидів - близько 70 тисяч замість 30 тис., що побували тут у 2010 році.

Про це повідомляють "Коментарі" з посиланням на "Сегодня".

Перших гостей, які приїдуть святкувати 29 вересня єврейський Новий рік і помолитися на могилі свого вчителя рабі Нахмана, тут чекають вже з дня на день. Для багатьох уманчан хасиди - довгоочікувані гості, які дають можливість заробити великі суми.

"За місяць, який вони у нас гостюють, можна заробити до $3 тисяч. Не біда, що вони подекуди насмітять - все це заради таких грошей можна прибрати за тиждень", - розповіли мешканці вулиці Пушкіна, на якій знаходиться могила рабі.

Цього разу хасиди привезуть більше своєї кошерної їжі - пряників, хліба, борошна. "Якщо вийде торгувати, то, наприклад, картоплю та цибулю будемо продавати по $1 за кг, - розповів уманчанин, який продає овочі.

За його словами, хасиди викупили земельні ділянки ближче до вулиці Пушкіна, будують там свої їдальні, а люди скаржаться.

"У разі чого, не зможе під'їхати ні швидка, ні пожежники. На тому місці, де був наш ринок, зараз місцеві хасиди встановлюють намети. Кажуть, що їм влада підписала всі дозволи, після чого вони перекрили дороги до себе, щоб нам не можна було туди під'їхати. По місту ходять чутки, що вони і зовсім збираються вижити тих, хто живе на вулиці Пушкіна. Як би там не було, ріелтори та вантажники вчать англійську", - розповідають місцеві жителі.

Разом з тим влада Умані заспокоює городян. "Нікого виселяти не будемо. А щодо напливу - впораємося. Комунальники працюватимуть у дві зміни, їм на допомогу виділимо два трактори", - заявив заступник мера Умані Петро Паєвський.

У травні 2011 року посол Ізраїлю в Україні Зіна Калай-Клайтман заявила, що вважає за необхідне прийняття Верховною Радою закону про надання офіційного статусу прочан ізраїльським хасидам, які щорічно відвідують могилу цадика Нахмана в Умані.

У березні Черкаська ОДА повідомляла, що у зв'язку з набуттям чинності угоди між Україною та Ізраїлем про безвізовий режим цього року на Черкащині очікують щонайменше 40-50 тисяч паломників. 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.