КИЇВРАДА ВІДМОВИЛАСЯ ПОВЕРТАТИ ІСТОРИЧНІ НАЗВИ ВУЛИЦЬ

Kиївська міська рада відклала питання про перейменування 10 вулиць у столиці.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Проект рішення про перейменування 10 вулиць відправлений на доопрацювання - передбачається, що будуть проведені громадські слухання з обговорення назв, які пропонується повернути вулицям.

Нагадаємо, що член комісії з питань найменувань та пам’ятних знаків КМДА, голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець анонсував, що сьогодні Київрада збирається повернути історичні назви 10 вулицям і площам.

Зокрема, вулицю Фрунзе пропонувалося перейменувати на Кирилівську, вулицю Дмитрова - в Ділову, вулицю Воровського - в Бульварно-Кудрявську, а вулицю Червоноармійську - на Велику Васильківську.

Крім того, вулиці Аїстова пропонувалося повернути історичну назву Іпсіланті, вулиці Аніщенко - Левандівська, вулиці Андрія Іванова - провулок Бутишева, а площу Фрунзе перейменувати в площу Петропавловську.

Пропонувалося також вулицю Вєтрова перейменувати на вулицю Назаровской, а провулок Делегатський - в Федоровський.

У червні 2011 року комісія з питань найменувань та пам'ятних знаків КМДА рекомендувала Київраді перейменувати лівобережні вулицю Серафимовича і бульвар Давидова на вулицю Івана Миколайчука та бульвар Віктора Некрасова.

У жовтні комісія підтримала пропозицію перейменувати вулицю маршала Малиновського в Оболонському районі міста Києва на вулицю Олександра Архипенка.

У грудні 2010 року Бригинець заявляв, що сусідні з вулицею Малиновського вулиці угорських комуністів Мате Залки і Лайоша Гавро на Оболоні буде перейменовано на честь Романа Шухевича і Ярослава Стецька.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.