ЗА ВІДРІЗАНУ ГОЛОВУ СТАЛІНА ДАЛИ КІЛЬКА РОКІВ І ШТРАФ

Жовтневий райсуд Запоріжжя виніс вирок "тризубівцям" у справі про пошкодження пам’ятника Йосипу Сталіну. Їх засудили від одного до трьох років із відстрочкою, а також постановили відшкодувати кошти, витрачені комуністами на побудову пам'ятника - 110 тисяч гривень.

Про це повідомляє УП з посиланням на прес-службу Запорізької обласної організації партії "ВО "Свобода".

Так, Роман Хмара отримав 3 роки з відстрочкою 3 роки, Василь Лабайчук – 3 (відстрочка 1), Едуард Андрющенко – 2 ( відстрочка 1), Пилип Таран – 3 ( відстрочка 1), Юрій Пономаренко – 3 (відстрочка 3), Василь Абрамів – 3 ( відстрочка 2), Анатолій Онуфрійчук – 2 ( відстрочка 1), Олексій Зануда – 3 ( відстрочка 2), Віталій Вишнюку – 3 ( відстрочка 1).

Також суд постановив відшкодування матеріальних збитків на суму 109 820 гривень.

Крім того, за словами "свободівців", під час судового засідання комуністи спровокували бійку, а правоохоронці затримали Едуарда Андрющенка.

За словами "свободівців", після виходу з приміщення один з комуністів "зробив спробу нападу на Андрющенка та кинув в нього яйцем, після чого зав’язалася бійка".

"Правоохоронці втрутилися не одразу, але затримали чомусь саме патріота Едуарда Андрющенка й доправили його до районного відділу міліції", - сказано у повідомленні.

На цей час Запорізька "Свобода" проводить пікет Жовтневого райвідділу міліції з вимогою звільнити Андрющенка та "покарати представників КПУ за хуліганські дії".

Нагадаємо, що 17 листопада департамент архітектури та містобудування Запорізької міськради визнав відновлений пам'ятник Йосипу Сталіну, встановлений у скляній вітрині в стіні облкомітету КПУ, елементом декоративного оформлення інтер'єру.

До того громадськість оголосила збір підписів під зверненням до Запорізької влади з проханням демонтувати бюст комуністичного вождя.

Перше погруддя Сталіну в Запоріжжі було встановлено 5 травня 2010 року перед будинком Запорізького обкому КПУ. За його виготовлення комуністи заплатили 109 тисяч гривень.

28 грудня 2010 невідомі пошкодили бюст, відрізавши йому голову. Відповідальність за скоєне взяла на себе націоналістична організація "Тризуб".

У новорічну ніч 31 грудня невідомі підірвали пам'ятник Сталіну, проте встановити їхні особи слідству наразі не вдалося.

Звинувачення у пошкодженні пам'ятника Сталіну в Запоріжжі було пред'явлено дев'ятьом "тризубівцям". Вони були заарештовані, проте 13 квітня Жовтневий районний суд Запоріжжя звільнив їх з-під арешту на поруки народних депутатів України.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.