Спецпроект

Польща очікує, що РФ таки реабілітує розстріляних у Катині

У Варшаві очікують, що Росія реабілітує жертв Катинської трагедії і передасть польській стороні решту документів слідства у цій справі.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Ми з великою увагою приймаємо сигнали про роботи російських експертів, у тому числі юристів, що мають на меті реабілітацію польських жертв сталінських репресій. Ми очікуємо такого рішення Росії, - заявив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський напередодні своїх переговорів у Москві, запланованих на 14 грудня. -  Ще раз підкреслю мою вдячність заяві Державної Думи, яка засудила Катинський злочин. Це було для нас дуже важливим".

"Незалежно від юридичної реабілітації жертв катинського злочину, ми очікуємо передачі решти документів російського слідства в цій справі. Процес зайшов дуже далеко, але є, тим не менш, незакінченим", - сказав глава МЗС.

"Виконання цих вимог, як ми вже багато разів сигналізували російській стороні, з точки зору польської держави дозволило б закрити цей трагічний розділ в нашій історії. Це також призвело б до юридичного примирення між Росією і катинським сім'ями", - сказав Сікорський.

Восени 1939 року радянські війська, що вступили на територію Польщі за наказом Сталіна — силоміць вивезли польських офіцерів та представників інтелігенції — всього понад 20 тисяч чоловік. Усі вони стали заручниками, спочатку їх мордували у камерах, а потім співробітники НКВС розстріляли їх у Катинських лісах під Смоленськом.

Нагадаємо, що на початку грудня 2011 року ФСБ заявила, що для реабілітації розстріляних у 1940 році польських офіцерів не вистачає документів.

У листопаді 2010 року Держдума РФ визнала, що катинський злочин був здійснений за прямою вказівкою Сталіна та інших радянських керівників. Тоді ж російські комуністи заявили протилежне - що існують "незаперечні докази" про непричетність радянської влади до розстрілу польських офіцерів.

Онук Сталіна Євген Джугашвілі подав позов, у якому просить стягнути з депутатів РФ, які голосували за прийняття заяви про Катинь, 100 млн рублів у якості компенсації.

У січні 2011 року Верховний Суд РФ визнав законним засекречення документів Катинської справи.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.