У Дніпродзержинську працює виставка подарунків генсеку Брєжнєву

Учора виповнилося 105 років від дня народження Леоніда Ілліча Брежнєва, Генсека ЦК КПРС (1966-1982 рр.). У музеї історії Дніпродзержинська є виставка, присвячена цьому видатному українцю.

Про це повідомляють "Коментарі".

У 1937 році Леонід Брежнєв обіймав посаду заступника голови Дніпродзержинського міськвиконкому, з 1938 року отримав підвищення по партійній лінії до Дніпропетровська.

Обіймав великі партійні посади в Молдові та Казахстані. У 1960 році призначений головою Президії Верховної Ради СРСР.

У 1964 році брав участь в організації зміщення Микити Хрущова, після чого очолив секретаріат ЦК КПРС.

1970: Новорічне звернення Брежнєва до радянського народу (ВІДЕО)

Після того, як Брежнєв став генсеком, Дніпродзержинськ отримав нечувані привілеї. Місто змінилося на очах.

Сьогодні від колишньої слави у Дніпродзержинську залишився пам'ятний бюст на проспекті Леніна та меморіальних дошках на металургійному технікумі, який Леонід Ілліч очолював у 30-і роки, і на будинку, де жила його родина.

Ще одним нагадуванням про епоху Брежнєва є унікальна колекція подарунків главі держави, яка зберігається в музеї історії Дніпродзержинська, передана на початку 80-х років в місто.

1982: похорони Брежнєва - труна падає у могилу (ВІДЕО)

Сьогодні ця експозиція є основою виставки "... І особисто дорогому Леоніду Іллічу", що проходить у музеї.

Нагадаємо, що у лютому 2010 року молодіжну організацію Дніпровського металургійного комбінату імені Дзержинського очолив нащадок генсека, молодий інженер-технолог Леонід Брежнєв.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.