Шкляр каже, що не захищав істориків, звинувачених у плагіаті

Письменник Василь Шкляр просить уточнювати у нього факт появи його підпису під заявами чи зверненнями. Тому що у "справі львівських плагіаторів" підпис Шкляра під листом на захист відповідачів сфальсифікували.

Про це літератор повідомив у листі "Історичній Правді".

"З великим подивом ознайомився з матеріалом Ігоря Чорновола "Шевченківська премія для львівських плагіаторів: судове засідання № 6", - пише Шкляр. - Тут ідеться, зокрема, й про те, що на черговому засіданні суддя долучив до справи нові документи, подані адвокатом відповідачів, серед яких є лист [заступника голови Національної Спілки письменників] Шкляра та [члена Ради НСПУ] Василенка [на захист лауреатів Шевченківської премії Горака та Гнатіва, яких Ігор Чорновол звинувачує у плагіаторстві - ІП]".

За словами письменника, він уперше побачив цього листа на сторінках "Історичної Правди" і ніколи під ним не підписувався.

"Зізнаюся, що багатотомної праці Романа Горака та Ярослава Гнатіва я не читав і в ролі експерта не міг виступати, оскільки не є фахівцем у цій галузі, - наголошує лауреат народної Шевченківської премії. - Для цього потрібно бути вченим-франкознавцем".

Письменник висловлює жаль, що Ігор Чорновол не звернувся до нього і не з’ясував цієї важливої обставини: "Адже останнім часом у ЗМІ, то більше в соціальних мережах, уже не раз "гуляли" заяви та звернення, підписані іменами людей, які не бачили тих петицій".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.