Шкляр каже, що не захищав істориків, звинувачених у плагіаті

Письменник Василь Шкляр просить уточнювати у нього факт появи його підпису під заявами чи зверненнями. Тому що у "справі львівських плагіаторів" підпис Шкляра під листом на захист відповідачів сфальсифікували.

Про це літератор повідомив у листі "Історичній Правді".

"З великим подивом ознайомився з матеріалом Ігоря Чорновола "Шевченківська премія для львівських плагіаторів: судове засідання № 6", - пише Шкляр. - Тут ідеться, зокрема, й про те, що на черговому засіданні суддя долучив до справи нові документи, подані адвокатом відповідачів, серед яких є лист [заступника голови Національної Спілки письменників] Шкляра та [члена Ради НСПУ] Василенка [на захист лауреатів Шевченківської премії Горака та Гнатіва, яких Ігор Чорновол звинувачує у плагіаторстві - ІП]".

За словами письменника, він уперше побачив цього листа на сторінках "Історичної Правди" і ніколи під ним не підписувався.

"Зізнаюся, що багатотомної праці Романа Горака та Ярослава Гнатіва я не читав і в ролі експерта не міг виступати, оскільки не є фахівцем у цій галузі, - наголошує лауреат народної Шевченківської премії. - Для цього потрібно бути вченим-франкознавцем".

Письменник висловлює жаль, що Ігор Чорновол не звернувся до нього і не з’ясував цієї важливої обставини: "Адже останнім часом у ЗМІ, то більше в соціальних мережах, уже не раз "гуляли" заяви та звернення, підписані іменами людей, які не бачили тих петицій".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.