Комуністи погрожують авторам антисталінських білбордів

Запорізький обком КПУ "рекомендує вгамуватися" редактору тижневика "Суббота+", який ініціював розміщення в місті білбордів, спрямованих проти встановлення погруддя Сталіну. Також комуністи обіцяють газеті "перевірку діяльності".

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на Запорізький обком КПУ.

"Я б рекомендував головному редактору цієї газети вгамуватися, інакше він нарветься на гнів жителів міста, насамперед ветеранів, а з ними жартувати не варто, - заявив другий секретар обкому, депутат Запорізької міськради Олександр Зубчевський. - Крім того, найближчим часом ми детально проаналізуємо, шляхом депутатських запитів, правову і фінансову діяльність цієї газети".

Нагадаємо, у грудні 2011 року група запорізьких журналістів ініціювала розміщення в центрі Запоріжжя білборду із зображенням Гітлера, який розводить руками на тлі запорізького пам'ятника Сталіну і написом: "Чим я гірший за Сталіна? Ставте і мені пам'ятник!", а також закликом: "Позбавимо місто від ганьби!".

Борець із журналістами Олександр Зубчевський. Фото: komunist.com.ua

Через кілька годин після розміщення плакат був зірваний, а наступного дня рекламна агенція, що уклала договір на його розміщення, цей договір розірвала.

12 січня в центрі Запоріжжя був встановлений новий білборд - з фото Сталіна і написом: "Я вбив мільйони українців! А за що тобі поставлять пам'ятник?".

Як пояснив ініціатор його розміщення – редактор видання "Суббота+" Богдан Василенко, розміщенням даного білборда переслідувалася та ж мета, що й раніше: добитися демонтажу встановленого в Запоріжжі обкомом КПУ пам'ятника Сталіну.

Перше погруддя Сталіну в Запоріжжі було встановлено 5 травня 2010 року перед будинком Запорізького обкому КПУ. За його виготовлення комуністи заплатили 109 тисяч гривень.

28 грудня 2010 невідомі пошкодили бюст, відрізавши йому голову. Відповідальність за скоєне взяла на себе націоналістична організація "Тризуб".

У новорічну ніч 31 грудня 2010 року невідомі підірвали пам'ятник Сталіну, проте встановити їхні особи слідству наразі не вдалося.

17 листопада 2011 року департамент архітектури та містобудування Запорізької міськради визнав відновлений пам'ятник Йосипу Сталіну, встановлений у скляній вітрині в стіні облкомітету КПУ, елементом декоративного оформлення інтер'єру.

До того громадськість оголосила збір підписів під зверненням до Запорізької влади з проханням демонтувати бюст комуністичного вождя.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.