У Харкові відкривається виставка про Леся Курбаса

Виставка "Лесь Курбас – розстріляний геній українського театру" працюватиме з 24 лютого до 16 березня в Харківському літературному музеї.

Про це повідомляє офіційний сайт Харківської міської влади.

Експозицію підготовано до 125-річчя від дня народження відомого українського режисера, актора, теоретика театру.

На виставці презентують паспорт Леся Курбаса з його фото під час арешту, заяву-"зізнання" у приналежності до "Української Визвольної Організації", афішу Червонозаводського театру сезону 1932–1933 років, а також експонати, що надійшли до Літературного музею нещодавно.

Зокрема, це фотоальбом Марії Травінської (Недогарко), акторки "Молодого театру", а потім "Березоля", що його зберіг харківський актор і режисер Анатолій Стародуб. Частину фотографій ніколи не оприлюднювали, решта – маловідомі.

На відкриття виставки 24 лютого запрошено театрознавців та літературознавців для розмови про творчий шлях Леся Курбаса та його вплив на подальший розвиток української культури, зокрема сучасного мистецтва сцени.

Початок заходу - о 14:00.

Лесь Курбас - (1887-1937) - український режисер, актор, драматург, теоретик театру. Народний артист УРСР (1925). Народився на Львівщині, вчився у Відні.

З 1916 року - в театрі Садовського в Києві, в 1920-му засновує власний "Кийдрамте", а в 1922-му - легендарний "Березіль", який 1926 року переїздить у Харків.

У 1933 році влада вигнала Курбаса з власного театру і змусила переїхати до Москви. Там його заарештували і відправили на Соловки.

Розстріляний в урочищі "Сандармох" у жовтні 1937 року.

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.