В Ізмаїлі хочуть встановити пам'ятник Пушкіну

В Ізмаїлі Одеської області мають намір встановити пам'ятник російському поету Олександру Пушкіну.

Як повідомили кореспонденту агентства "Інтерфакс-Україна" у прес-службі Ізмаїльскої міськради, до мера міста Андрія Абрамченка звернулася ініціативна група з депутатів міськради, істориків-краєзнавців та журналістів, які хочуть встановити пам'ятник поетові.

Ініціатори ідеї запевняють, що найвідоміший російський поет Олександр Пушкін приїжджав у місто на три дні.

Під час обговорення ідеї представники муніципалітету та ініціативної групи ухвалили рішення влаштувати громадське обговорення необхідності створення пам'ятника і можливого місця його встановлення.

Фінансувати установку пам'ятника автори ідеї пропонують за рахунок коштів приватних інвесторів.

Нагадаємо, у липні 2011 року в результаті громадського обговорення жителі Праги відмовилися від встановлення пам'ятнику Пушкіну на площі його імені.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.