У Львові, Києві та Одесі встановили Сталіна, який пісяє. ФОТО

У Львові встановили пам’ятник Сталіну, який стоїть на колінах зі спущеними до колін штаньми і зв'язаними за спиною руками. Напередодні акція гучно анонсувалася від імені неіснуючої лівої організації.

Про це повідомляє Galinfo.

Пам'ятник короткий час простояв в одному з прохідних дворів, що виходить на площу Ринок.

Дерев'яний муляж пофарбовано бронзовою фарбою. Він є фігурою Сталіна в людський зріст із спущеними брюками.

"У Брюсселі є пісяючий хлопчик, у Львові буде, якщо городяни захочуть, пісяючий Сталін", - сказав представник організації "Братство", яка ініціювала встановлення пам'ятника, Віталій Чорний.

Далі Сталіна повалили і закидали мотлохом. З'явилася міліція, яка склала протокол.

Аналогічні "пам'ятники" встановили в Одесі біля Карантинної стінки і в Києві на Подолі. Напередодні акція гучно анонсувалася від імені неіснуючої лівої організації.

Сталін на Подолі. Фото: ФБ Марини Фролової

Як відомо, у грудні 2011 року комуністи та їхні прихильники поклали квіти до "місця майбутнього пам'ятника" Сталіну на Європейській площі у Києві.

У березні 2011-го член ЦК КПУ Юрій Соломатін ініціював громадські слухання щодо встановлення пам'ятника Сталіну в Києві.

У квітні 2011 року громадськість Луцька змусила комуністів демонтувати намет у центрі міста, в якому комсомольці збирали пожертви на відновлення знищеного вибухом погруддя Сталіна в Запоріжжі. Після цього Волинський окружний адміністративний суд заборонив збір коштів у Луцьку на відновлення Сталіна.

17 листопада департамент архітектури та містобудування Запорізької міськради визнав відновлений пам'ятник Йосипу Сталіну, встановлений у скляній вітрині в стіні облкомітету КПУ, елементом декоративного оформлення інтер'єру.

Перше погруддя Сталіну в Запоріжжі було встановлено 5 травня 2010 року перед будинком Запорізького обкому КПУ. За його виготовлення комуністи заплатили 109 тисяч гривень.

28 грудня 2010 невідомі пошкодили бюст, відрізавши йому голову. Відповідальність за скоєне взяла на себе націоналістична організація "Тризуб".

У новорічну ніч 31 грудня невідомі підірвали пам'ятник Сталіну, проте встановити їхні особи слідству наразі не вдалося.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.