Колектив Музею історії Києва боїться, що музей знищать - депутат

Працівники Музею історії міста Києва занепокоєні тим, що музейний заклад можуть реорганізувати. Такі побоювання викликали плани КМДА передати частину майна та фондів музею іншим закладам.

Реалізація такої ідеї загрожує розпорошенням єдиної музейної колекції, яка накопичувалась протягом 30 років, - наголошує колектив Музею історії Києва, звернення якого надійшло до голови комісії Київради з питань культури та туризму Олександра Бригинця.

На думку депутата, ідея вирішити проблеми Музею історії міста Києва, розмістивши його в "універмазі на "Театральній", як ланцюг, викликала "інші безглузді рішення, тому числі й фактичне знищення комплексу музеїв під загальною назвою Музей історії міста Києва, який складається не лише з самого музею, а й значної кількості філій".

 

"Більшість філій Музею історії міста Києва присвячені видатним киянам, наприклад, Музей М. Лисенка, Музей М. Старицького, Музей П. Саксаганського та інші, - зазначив Бригинець. - Сподіваюсь, влада зважить кожний крок перед тим, як зруйнувати ту музейну систему, яка склалася в Києві".

 

Музей історії Києва заснований у 1978 році. З 1982-го музей працював у Кловському палаці на Липках.

У 2004-му приміщення палацу передали Верховному суду України, а музей "тимчасово" залишився без власного приміщення. З 2004 року музей не має постійного приміщення. Його фонди зберігаються в Українському домі, а археологічний відділ, розташований у Будиночку Петра на Подолі, намагаються виселити.

Улітку 2011 року київська влада пообіцяла переселити музей у скандальну забудову над метро "Театральна". Депутати Київради від опозиції стверджували, що це приміщення не пристосоване для збереження експонатів. Зараз у фондах музею — 250 тисяч експонатів.

Читайте також: "Екс-директори Музею історії Києва: "Музей хочуть розформувати"

 

 

Теми

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.