Спецпроект

ОФІЦІЙНО ВІДКРИЛИ МУЗЕЙ ІСТОРІЇ КИЄВА

У Києві відкрилися два музеї - "Музей історії міста Києва" та "Музей історії шістдесятництва". На відкриття Музею історії Києва місто витратило 5,5 млн грн. В експозиції - 600 експонатів із 372 тисяч. У травні Попов уже урочисто відкривав обидва музеї.

Про це повідомляє РБК із посиланням на голову КМДА Олександра Попова.

"Кошти, які ми витратили з бюджету, - це 5,5 млн грн для того, щоб виставити обладнання і експозицію і таким чином відкрити музей, - зазначив Попов. - У залах "Музею історії міста Києва" виставлено 600 експонатів із 372 тисяч, які знаходяться у фондах музею".

Серед експонатів - археологічні пам'ятки часів Київської Русі, барельєф архангела Михаїла з міської ратуші, особисті речі видатних киян, живопис, твори мистецтва. 

Вхід до Музею історії Києва коштуватиме 35 грн для дорослого, 15 грн для дітей.

Музей історії шістдесятництва створений на основі колекції, зібраної членами громадської організації "Музей шістдесятництва", яка налічує понад 20 тисяч експонатів. Він розташований на вулиці Олеся Гончара, 33.

Серед експонатів - зразки самвидаву, картини, рукописи і друковані видання, а також унікальні фотографії і особисті речі шістдесятників.

"Музей шістдесятництва - це тема, яка цікавить українську інтелігенцію, і ми хотіли розповісти правду про той час", - зазначив голова КМДА.

Музей шістдесятництва - розповідь про заклад його директора. ФОТО

Музей шістдесятництва є філією Музею історії Києва. До понеділка вхід у музей вільний, а з понеділка квиток буде коштувати 25 грн, пільговий - 10 грн.

Музей історії Києва відкрився на місці скандальної забудови на Хмельницького, 7, біля метро "Театральна".

Відкриття музеїв приурочено до святкування Дня незалежності України.

Як відомо, у травні 2012 року Олександр Попов уже врочисто відкривав Музей історії Києва і Музей шістдесятництва. Але одразу після церемонії музеї були зачинені на ремонт.

Музей історії Києва заснований у 1978 році. З 1982-го музей працював у Кловському палаці на Липках.

У 2004-му приміщення палацу передали Верховному суду України, а музей "тимчасово" залишився без власного приміщення. З 2004 року музей не мав можливості проводити повноцінну виставкову діяльність. Його фонди зберігаються в Українському домі, а археологічний відділ, розташований у Будиночку Петра на Подолі, намагалися виселити.

Улітку 2011 року київська влада пообіцяла переселити музей у скандальну забудову над метро "Театральна". Депутати Київради від опозиції стверджували, що це приміщення не пристосоване для збереження експонатів. Зараз у фондах музею — 250 тисяч експонатів.

Читайте також: "Екс-директори Музею історії Києва: "Музей хочуть розформувати"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.