Україна - четверта в конкурсі з фотографування історичних пам'яток

За числом завантажених фотографій на міжнародному фотоконкурсі "Вікі любить пам’ятки" Україна вийшла на четверте місце в світі, обігнавши Францію.

За даними інструментального сервера конкурсу на 28 вересня 560 учасників завантажили 21 800 світлини, однак ці числа невпинно зростають, повідомляє "Вікімедіа Україна".

Водночас, загальне число пам’яток перевищує 40 000.

Мета конкурсу "Вікі любить пам'ятки" – зібрати у Вікіпедії фотографії усіх пам’яток культурної спадщини світу.

Конкурс триватиме до 30 вересня. Протягом цього часу фотографи і фотолюбителі різних країн завантажуватимуть свої фотографії на Вікісховище. 21 жовтня в кожній країні будуть відібрані найкращі фотографії, що будуть представлені на суд міжнародного журі, а до 18 листопада буде оголошено найкращого фотографа світу за версією Фонду Вікімедіа.

Українська частина конкурсу вже претендує на рекорд за числом фотографій, наданих на фотоконкурси в Україні.

Число переможців буде взначатися в залежності від кількості спонсорів, які нададуть призи. Будуть відзначені як автори найкращих фотографій, так і фотографи, які відзняли найбільше число пам’яток.

Детальніше — на сайті wlm.org.ua.

Нагадаємо, на початку вересня 2012 року Україна стала десятою за кількістю сфотографованих об'єктів у рамках конкурсу "Вікі любить пам'ятки".

Вікіпедія - електронна енциклопедія, заснована в 2001 році Джиммі Bейлсом і Ларрі Сенгером. Власником сайту виступає "Фонд Вікімедіа", що має 19 регіональних представництв.

Основною особливістю енциклопедії є те, що створювати і редагувати статті може, в принципі, кожен користувач інтернету. Вікіпедія створюється багатьма добровольцями з усього світу на 282 світових мовах. Вона містить понад 20 мільйонів статей.

Українська Вікіпедія за числом статей (більше 400 тисяч) перебуває на 14-місці в світі, а за щомісячною відвідуваністю у 2012 році займала від 26-го (у червні і серпні) до 20-го (у квітні) місця серед 285 Вікіпедій різними мовами світу.

У листопаді 2011 року повідомлялося, що українська Вікіпедія вийшла на третє місце за темпами зростання популярності.

Теми

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.