ПРАЗЬКИЙ АЕРОПОРТ НАЗВАЛИ НА ЧЕСТЬ ГАВЕЛА

Міжнародний аеропорт у столиці Чехії Празі перейменований на честь першого президента країни у новітній історії Вацлава Гавела.

Про це повідомляє "Інтерфакс" з посиланням на Чеське радіо.

До сьогоднішнього дня аеропорт називався Рузіне.

Раніше понад 82 тисяч чехів підписали петицію з вимогою перейменувати аеропорт. Прохання було схвалене урядом країни.

Церемонія з перейменування аеропорту збіглася з 76-річчям від дня народження Гавела.

Гавел був одним з лідерів дисидентського руху, що протистояв прорадянському комуністичному режиму в Чехословаччині після радянського вторгнення, яке поклало край "Празькій весні" 1968 року.

Відразу ж після оксамитової революції був у грудні 1989 року обраний президентом Чехословаччини. На цій посаді залишався до липня 1992 року, в 1993 році Гавел став главою вже самостійної Чехії. Президентом країни був до 2003.

Гавел помер 18 грудня 2011 року в віці 75 років.

Як відомо, у 2011 році львівський аеропорт отримав ім'я Данила Галицького, а донецький - Сергія Прокоф'єва.

Читайте також програмний твір Гавела "Сила безсилих"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.