Спецпроект

Прокаєва вже заперечує свої слова про хабар Кулиняку

Колишня заступник гендиректора заповідника Києво-Печерська Лавра Влада Прокаєва, звільнена тиждень тому, відмовляється від своїх слів про те, що дала хабар міністру культури Михайлу Кулиняку.

Про це вона сказала в інтерв’ю "Світському життю", повідомляє TabloID.

Коментуючи свої звинувачення на адресу колишнього гендиректора заповідника Вікторії Лісничої у тому, що та взяла хабар у розмірі 50 тисяч доларів для Кулиняка у якості "винагороди" за посаду, Прокаєва заявила:

"Насправді все було не так. Дійсно, якийсь час тому я позичила громадянці Лісничій суму у 50 тисяч доларів на розвиток програм заповідника. Вікторія Миколаївна, до якої я звернулася якийсь час по тому і попросила відзвітувати, куди ж вона витратила ті гроші, які вона позичала, мені сказала: "Ви отримали посаду? До побачення!".

"Я вже сама заплуталася у цій ситуації і в тих фактах, які говорить громадянка Ліснича, коли вона звинувачує і міністра, звинувачує і мене", - додала екс-модель.

У свою чергу Ліснича заявила, що після звільнення з посади гендиректора Лаври у неї "роботи ще побільшало".

"Я зараз балотуюся до Верховної Ради. Попросили мене люди, колектив заповідника, щоб захищати їх і боротися за справедливість…" – заявила вона.

Як відомо, у серпні 2012 року в Лаврському заповіднику вибухнув скандал. Після конфлікту керівництва заповідника та колективу директор Ліснича підписала накази про звільнення 4 своїх заступників і близько 20 співробітників заповідника.

Після звільнення її заступниця Прокаєва зізналася, що за посаду вона заплатила 50 тисяч доларів міністру культури Михайлу Кулиняку.

Сам міністр заперечив, що будь-коли брав хабарі, і заявив, що позиватися до Лісничої та Прокаєвої не збирається, так само, як і звільняти їх. При цьому Лісничій було оголошено догану.

Пізніше міністерство звільнило гендиректора заповідника Вікторію Лісничу. Замість неї керівником Лаврського заповідника було призначено колишнього директора Хотинської фортеці Любомира Михайлину.

Владу Прокаєву-Литовченко призначили на посаду на початку червня цього року. Ліснича була призначена гендиректором заповідника у січні цього року.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.