Спецпроект

Москвичам заборонили створювати музей Гаррі Поттера

У Москві не буде музею Гаррі Поттера. Принаймні, найближчим часом - компанія Warner Bros. Entertainment Inc, до якої організатори першого в Росії музею чарівного хлопчика звернулися за ліцензією, відповіла рішучою відмовою.

Про це пишуть РИА-новости. 

 

Ентузіасти не здаються, вони написали ще одного листа до закордонний концерн, де просять знайти якийсь вихід. Але відповіді поки немає.

Музей Гаррі Поттера його організатори, Наталя і Максим Печеник, обіцяли відкрити в Москві в кінці жовтня. Поттеромани з усієї Росії вже почали надсилати свої малюнки, рукодільні чарівні палички, глиняні фігурки, браслетики із зображенням улюблених героїв. Для музею закуповувалися книги Джоан Роулінг на всіх мовах, сувеніри, шилися костюми.

Вже підшукували затишне приміщення в самому центрі Москви, щоб створити там чарівну атмосферу Гогвортсу. Передбачалося, що там будуть збиратися поттеромани, пити вершкове пиво і обговорювати своїх "Патронус" або долю акторів, що зіграли їх улюблених героїв.

Але раптом з-за океану прийшла неприємна звістка. Компанія Warner Bros, якій належать права на використання візуального образу Гаррі Поттера і всіх його друзів і ворогів, і навіть на шрифт, яким написано назву, відповіла м'якою, але рішучою відмовою.

"Велике вам спасибі за інтерес, проявлений до ліцензії на продукцію Гаррі Поттера для вашого музею в Москві. Нам украй приємно, що у вас народилася така ідея і що ви звернулися до нас ", - ласкаво почали вони.

Але потім пояснили: "Незважаючи на те, що ця ідея унікальна й захоплююча, в даний момент вона не збігається зі стратегічними планами бренду. Зі всією повагою, ми змушені вам відмовити". Компанія Warner Brothers побажала усіляких успіхів московським поттероманам і додала: "Будь ласка, тримайте нас в курсі інших можливих ідей".

Подружжя збиралося відкрити музей на власні кошти і сподівалося, що доходів від невеликого магазинчика і кафе вистачить на оренду приміщення.

"Але ми думали, що наш музей буде користуватися популярністю, про нього будуть багато писати, в нього будуть приїжджати. Тож не хотілося ховатися", - кажуть організатори.

І, судячи з усього, їх розрахунки були вірними. Навіть на рівні ідеї музей користувався попитом. На сторінці проекту у соцмережах вже зареєструвалося 2500 осіб, про нього писали ЗМІ, його обговорювали на своїх численних форумах вітчизняні поттеромани. Кілька десятків волонтерів готові були безоплатно допомагати і брати участь.

 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.