Спецпроект

ПОЛЬСЬКИЙ СЕЙМ ЗАСУДИТЬ ОПЕРАЦІЮ "ВІСЛА"?

Акція "Вісла", в рамках якої 1947 року з південно-східної Польщі виселено понад 140 тисяч українців, була порушенням елементарних прав людини – такий висновок зробила Комісія національних та етнічних меншин польського Сейму.

Комісія саме розпочала роботу над проектом ухвали в цій справі, повідомляє Польське Радіо.

"Під час проведення цієї акції застосовано притаманну тоталітарним системам засаду колективної відповідальності, яка ніколи не повинна бути фундаментом політики демократичної держави", – написано в проекті ухвали.

Під час засідання комісії запрошені історики Роман Дрозд та Ґжеґож Мотика нагадали, що 65 років тому польські комуністи розпочали депортацію зі своїх земель десяток тисяч невинних осіб українського походження, а також лемків із Західної Лемківщини.

За словами істориків, метою операції "Вісла" була не лише ліквідація українського підпілля (зокрема відділів УПА), але перш за все асиміляція мирного українського населення, наслідком якої мало бути перетворення Польщі у національний моноліт.

Голова сеймової Комісії національних та етнічних меншин Мирон Сич нагадав, що 1990 року депортацію українців офіційно засудив Сенат Республіки Польща. Хоч операція "Вісла" викликає контроверсії, "Сейм не повинен уникати складних питань", підкреслив депутат.

У проекті ухвали висловлюється сподівання, що процес примирення між поляками та українцями продовжуватиметься, а "болісне минуле буде пересторогою, щоб не порушувати права людини у світі".

Операція "Вісла" - примусова депортація комуністичною владою Польщі українців з Лемківщини, Посяння, Підляшшя і Холмщини у північні і західні регіони Польщі. За офіційними даними польських джерел, загалом зі своїх етнічних земель було виселено понад 140 тисяч українців.

Як відомо, у квітні 2011 року президент Віктор Янукович ушанував постраждалих внаслідок операції "Вісла".

В серпні 2011 року президенти України і Польщі Янукович і Броніслав Коморовський мали взяти спільну участь у відкритті меморіальних комплексів українцям та поляками, які загинули внаслідок міжетнічного конфлікту 1940-их років. Зрештою цей захід було перенесено на жовтень 2011 року, але він досі не відбувся.

Читайте також: "Операція "Вісла" - "остаточне розв'язання української проблеми у Польщі"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.