Спецпроект

ФСБ перевіряє розформований музей автомобілів

ФСБ перевіряє обставини розформування рязанського Музею військової автомобільної техніки і переведення його експозиції на 147-ю автобазу Міноборони в Москві.

Про це повідомляє Business.fm.

Джерела в спецслужбах розповіли журналістам, що перевірка в Рязані і Москві почалася кілька днів тому. Колишній директор музею Рудольф Вандер підтвердив, що співробітники ФСБ запросили всю документацію, пов'язану із переведенням експонатів з музею на автобазу. "Вони сказали, що є підозри, що частина експонатів пропала", - розповів Вандер.

За його словами, з музею в 2010 році були вивезені 63 найцінніших експонати. У 147-й автобазі Міноборони заявили, що всі експонати знаходяться у них в цілості. Начальник бази Олександр Грабко пояснив, що зразки стоять у спецсховищі і нікуди не виїжджають.

Серед 150 експонатів музею, зокрема, були лімузин-кабріолет ЗІЛ-111, на якому везли Юрія Гагаріна для доповіді керівництву країни про успішний політ у космос, ЗІЛ-117, на якому возили кубинського лідера Фіделя Кастро, ЗІС-110 першого секретаря ЦК КПРС Микити Хрущова. За підрахунками експертів, вартість колекції становить кілька десятків мільйонів євро.

Музей військової автомобільної техніки був створений у 1994 році до 50-річчя перемоги у Великій Вітчизняній війні.

Скандал навколо майна Міноборони вибухнув в кінці жовтня. Через справу "Оборонсервіса" у відставку був відправлений міністр оборони Анатолій Сердюков. Було порушено кілька справ за фактами продажу майна міністерства за заниженою ціною.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.