До Київради надійшло звернення про відбудову пам'ятника Столипіну

Група народних депутатів від Партії регіонів (Е. Прутнік, В. Бондик, О. Плотніков, В. Коновалюк, В. Бондаренко, О. Царьов) подала запит до профільних міністерств і відомств з проханням підтримати ідею відновлення в Києві пам’ятника прем’єр-міністру царської Росії Петру Столипіну з нагоди 150-річчя з дня його народження.

Відповідне звернення народних депутатів надійшло до комісії Київради з питань культури та туризму, повідомляє прес-служба голови зазначеної комісії Олександра Бригинця.

«Ще минулого року Мінкульт Росії пропонував Києву до 150-річча з дня народження П. Столипіна в подарунок троянського коня – пам’ятник Столипіну руки З. Церетелі. Ця ідея не була підтримана, - заявив Бригинець. - Тепер, коли 150-річчя вже минуло, тема закрита, а вшанувати пам′ять з цією нагоди доцільніше було б в місті, де Столипін народився – в Дрездені".

Голова комісії Київради з питань культури та туризму рекомендував депутатам-регіоналам звернутися до керівництва Дрездена з аналогічним проханням.

"Я вважаю, що пам′ять сумнівного політика П. Столипіна достатньо увічнена в Києві, адже в столиці вже існує меморіальна дошка на будинку по вул. Гончара, 33 та надмогильний камінь" - розповів О. Бригинець.

Як відомо, в жовтні цього року було повідомлено, що фонд "Единый мир" співпрацюватиме з Державною архівною службою "у справі збереження історичної спадщини" Столипіна.

Напередодні Прутнік разом із іншими нардепами-"регіоналами" заявили про намір відновити у Києві пам'ятник Столипіну, який стояв на Хрещатику з 1913 до 1917 року.

В січні цього року комісія Київради з питань культури і туризму не підтримала пропозицію міністерства культури РФ прийняти в дар пам'ятник Столипіну.

Увересні 2011 року прем'єр-міністр Микола Азаров назвав Столипіна "видатним реформатором". Тоді ж група громадян на чолі з російським режисером Нікітою Міхалковим встановила на будинку, де помер Столипін (вулиця Гончара, 33) пам'ятну дошку.

Встановити пам'ятник Столипіну також планує харківський мер Геннадій Кернес.

Пам'ятник Столипіну в Києві знаходився на Хрещатику навпроти міської думи (нинішній Майдан Незалежності). Його встановили в 1913 році, а після Лютневої революції 1917-го революційна маніфестація киян знесла пам'ятник під час іпровізованого "народного трибуналу".

Петро Столипін (1862-1911) - міністр внутрішніх справ і прем′єр-міністр Російської імперії (1906-1911). Народився у Дрездені (Німеччина), був гродненським і саратовським губернатором.

Проводив жорстку політику на укріплення самодержавства. Розпустив Думу, увів військово-польові суди, обмежував політичні свободи, проголошені царським маніфестом від 17 жовтня 1905 року.

Розпочав аграрну реформу, яка мала виховати в Росії міцного селянина-господарника, але не встиг довести її до кінця. Будучи російським націоналістом, вів боротьбу з національними автономіями. За кілька місяців до смерті заявив, що поки він живий, пам'ятника Шевченку в Києві не буде.

Убитий у Київському оперному театрі терористом-есером. Похований у Печерській Лаврі.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.