Спецпроект

Премію Джеймса Мейса отримав Олександр Палій

Український політолог і публіцист Олександр Палій став цьогорічним лауреатом премії імені Джеймса Мейса, яку традиційно вручають в Києві у дні пам'яті Голодомору.

Про це повідомляє BBC з посиланням на газету "День", яка й ініціювала премію Мейса.

"Олександр Палій володіє широким спектром історичних матеріалів, починаючи від ХІІІ століття і до подій сьогодення, і демонструє великий діапазон своїх можливостей", - пояснив голова громадської ради премії політичний діяч Юрій Щербак.

Володар нагороди походить із Черкаської області, йому 38 років, він є випускником Києво-Могилянської академії.

Олександр Палій є автором 3-ох книг - "Ключ до історії України" (2005), "Навіщо Україні НАТО" (2006), "Історія України" (2010). Написав приблизно 70 наукових і 700 газетних та журнальних публікацій.

Олександр Палій на "Історичній Правді"

"Відзнака Джеймса Мейса – це одна з найвищих премій України, оскільки Шевченківська державна премія скомпрометувала себе, ставши знаряддям політичних ігор. Звісно, нагорода виходить поза межі дослідників, які займаються Голодомором чи окремими геополітичними питаннями України", - сказав Юрій Щербак.

Премію імені Джеймса Мейса в галузі публіцистики "Громадянська позиція" заснували в 2008 році з нагоди 75-их роковин Голодомору 1932-1933 років з ініціативи головного редактора української газети "День" Лариси Івшиної.

Першим лауреатом премії був кандидат філософських наук, кореспондент газети "Флот України" Ігор Лосєв. В 2010-му її здобув науковий співробітник Інституту історії Ігор Сюндюков, а минулого року - публіцист і політолог Сергій Грабовський.

За словами засновників, премію присуджують авторам нових публіцистичних творів, що сприяють утвердженню історичної пам'яті народу та визнанню Голодомору геноцидом українців.

Цією темою тривалий час займався американець індіанського походження Джеймс Мейс, який 1993-го року переїхав жити до Києва і помер в 2004-му.

До того дослідник голодомору працював разом із Робертом Конквестом, автором книги "Жнива скорботи", і був керівником комісії юристів та істориків при Конгресі США, які давали оцінку Голодомору 1932—1933 років.

"Його зусилля призвели до моральних і навіть фізичних гонінь на нього та інших дослідників", - розповідає дружина дослідника, Наталія Дзюбенко-Мейс.

Джеймс Мейс заснував акцію "Свічка у вікні", викладав у Києво-Могилянській академії і посмертно був нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого II ступеня.

На відміну від однозначних оцінок дослідника, всередині України та в світі наразі немає одностайної визначеної позиції щодо того, чи був Голодомор геноцидом українців.

В суботу, 24 листопада, в Україні традиційно вшановуватимуть людей, які загинули в роки Голодоморів.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.