Спецпроект

Премію Джеймса Мейса отримав Олександр Палій

Український політолог і публіцист Олександр Палій став цьогорічним лауреатом премії імені Джеймса Мейса, яку традиційно вручають в Києві у дні пам'яті Голодомору.

Про це повідомляє BBC з посиланням на газету "День", яка й ініціювала премію Мейса.

"Олександр Палій володіє широким спектром історичних матеріалів, починаючи від ХІІІ століття і до подій сьогодення, і демонструє великий діапазон своїх можливостей", - пояснив голова громадської ради премії політичний діяч Юрій Щербак.

Володар нагороди походить із Черкаської області, йому 38 років, він є випускником Києво-Могилянської академії.

Олександр Палій є автором 3-ох книг - "Ключ до історії України" (2005), "Навіщо Україні НАТО" (2006), "Історія України" (2010). Написав приблизно 70 наукових і 700 газетних та журнальних публікацій.

Олександр Палій на "Історичній Правді"

"Відзнака Джеймса Мейса – це одна з найвищих премій України, оскільки Шевченківська державна премія скомпрометувала себе, ставши знаряддям політичних ігор. Звісно, нагорода виходить поза межі дослідників, які займаються Голодомором чи окремими геополітичними питаннями України", - сказав Юрій Щербак.

Премію імені Джеймса Мейса в галузі публіцистики "Громадянська позиція" заснували в 2008 році з нагоди 75-их роковин Голодомору 1932-1933 років з ініціативи головного редактора української газети "День" Лариси Івшиної.

Першим лауреатом премії був кандидат філософських наук, кореспондент газети "Флот України" Ігор Лосєв. В 2010-му її здобув науковий співробітник Інституту історії Ігор Сюндюков, а минулого року - публіцист і політолог Сергій Грабовський.

За словами засновників, премію присуджують авторам нових публіцистичних творів, що сприяють утвердженню історичної пам'яті народу та визнанню Голодомору геноцидом українців.

Цією темою тривалий час займався американець індіанського походження Джеймс Мейс, який 1993-го року переїхав жити до Києва і помер в 2004-му.

До того дослідник голодомору працював разом із Робертом Конквестом, автором книги "Жнива скорботи", і був керівником комісії юристів та істориків при Конгресі США, які давали оцінку Голодомору 1932—1933 років.

"Його зусилля призвели до моральних і навіть фізичних гонінь на нього та інших дослідників", - розповідає дружина дослідника, Наталія Дзюбенко-Мейс.

Джеймс Мейс заснував акцію "Свічка у вікні", викладав у Києво-Могилянській академії і посмертно був нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого II ступеня.

На відміну від однозначних оцінок дослідника, всередині України та в світі наразі немає одностайної визначеної позиції щодо того, чи був Голодомор геноцидом українців.

В суботу, 24 листопада, в Україні традиційно вшановуватимуть людей, які загинули в роки Голодоморів.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.