"Регіонали" продовжують просувати пам'ятник Столипіну в Києві

У Києві відкрилася документальна виставка пам'яті прем'єр-міністра Російської імперії Петра Столипіна "За сімома печатками: П.А. Столипін і Київ".

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Hа виставці представлені документи, які стосуються 1911-1913 років і пов'язані з перебуванням Столипіна в Києві в зв'язку з підготовкою візиту імператора Миколи II. Частина матеріалів пов'язана з вшануванням пам'яті Столипіна.

За словами організаторів, більша частина документів виставляється вперше.

Загалом на виставці, яка триватиме два місяці в Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України в Національному заповіднику "Софія Київська", представлені копії понад 100 архівних документів.

Виставка підготовлена ​​в рамках договору про партнерство і співробітництво між Державною архівною службою України та міжнародним фондом "Единый мир" у справі збереження історичної пам'яті про Столипіна.

За словами голови правління "Единого миру", депутата ВР від Партії регіонів Едуарда Прутніка, фонд буде робити все можливе, щоб відновити пам'ятник Столипіну, який стояв на Хрещатику з 1913 до 1917 року.

"Це відновлення - не стільки данина Петру Аркадійовичу, скільки відновлення епохи, підходів, поглядів, - зазначив Прутнік. - На мій погляд, історична справедливість переможе".

За словами "регіонала", вони хочуть установити монумент біля будівлі Національної опери України.

Як відомо, в січні цього року комісія Київради з питань культури і туризму не підтримала пропозицію міністерства культури РФ прийняти в дар пам'ятник Столипіну.

Увересні 2011 року прем'єр-міністр Микола Азаров назвав Столипіна "видатним реформатором". Тоді ж група громадян на чолі з російським режисером Нікітою Міхалковим встановила на будинку, де помер Столипін (вулиця Гончара, 33) пам'ятну дошку.

Пам'ятник Столипіну в Києві знаходився на Хрещатику навпроти міської думи (нинішній Майдан Незалежності). Його встановили в 1913 році, а після Лютневої революції 1917-го революційна маніфестація киян знесла пам'ятник під час іпровізованого "народного трибуналу".

Петро Столипін (1862-1911) - міністр внутрішніх справ і прем′єр-міністр Російської імперії (1906-1911). Народився у Дрездені (Німеччина), був гродненським і саратовським губернатором.

Проводив жорстку політику на укріплення самодержавства. Розпустив Думу, увів військово-польові суди, обмежував політичні свободи, проголошені царським маніфестом від 17 жовтня 1905 року.

Розпочав аграрну реформу, яка мала виховати в Росії міцного селянина-господарника, але не встиг довести її до кінця. Будучи російським націоналістом, вів боротьбу з національними автономіями, в тому числі українцями та євреями. За кілька місяців до смерті заявив, що поки він живий, пам'ятника Шевченку в Києві не буде.

Убитий у Київському оперному театрі терористом-есером. Похований у Печерській Лаврі.

Детальніше про "реформаторство" Столипіна і його стосунок до України читайте на ІП в розділі "Тексти"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.