Спецпроект

Топ-менеджер Британського музею прочитає лекцію в Києві

В Києві відбудеться зустріч із Ксерксом Мазда – головою відділу освіти та взаємодії з аудиторіями Британського музею в Лондоні, який прочитає лекцію "Бачення музею ззовні: потреби й очікування публіки".

Про це "Історичній Правді" повідомили у фонді "Розвиток України".

Зустріч відбудеться в рамках паралельної лекційної програми проекту "Динамічний музей" фонду Ріната Ахметова "Розвиток України" та Національного художнього музею України за підтримки Британської Ради в Україні.

Лекція присвячена досвіду роботи з публікою одного з найуспішніших музеїв світу. За участі компанії Morris Hargreaves McIntyre (MHM) Британський музей провів широке соціологічне дослідження своїх відвідувачів з метою підвищення рівня взаємодії з публікою.

Результати дослідження допомогли розподілити публіку на певні категорії, зрозуміти їхню мотивацію - соціальну, інтелектуальну, емоційну, духовну, а також визначити моделі поведінки відвідувачів.

Вплив об’єктів колекції на глядача був описаний за допомогою алгоритму  "привернути увагу - залучити - міцно закріпити". Важливим результатом стало задоволення не лише  інтелектуальних потреб публіки, а й нове бачення емоційного впливу колекції.

Програма зустрічі:

10:30 – 11:00 – Реєстрація
11:00 – 12:20 – Лекція Ксеркса Мазда на тему "Бачення музею ззовні: потреби і очікування публіки"
12:20 – 13:00 – Дискусія. Модератор: Олеся Островська-Люта - куратор, арт-критик, керівник програм і проектів за напрямом "Культура" фонду Ріната Ахметова 
13:00 – 14:00
– Спілкування та обмін думками за кавою

Попередню акредитацію можна здійснити за електронною адресою: education@namu.kiev.ua . Координатор - Марина Скирда.

Час і місце: 25 січня 2013 року об 11:00 в Національному художньому музеї України (Київ, вул. Грушевського, 6).

Ксеркс Мазда – з 2005 року голова відділу освіти та взаємодії з аудиторіями (Head of Learning, Volunteers and Audiences) у Британському музеї (British Museum) в Лондоні.

1992 – закінчив Кембриджський університет, має ступінь доктора природничих наук в галузі хімії. 1992-2005 – очолював напрям доступу до колекцій у Музеї науки (Science Museum) в Лондоні.

Займається викладацькою і тренінговою роботою у Великобританії, а також у Туреччині, Словенії, Словаччині, Італії, США, Катарі, Ірані, Сирії, Індонезії. Читав курс для провідних музейних спеціалістів Індії за підтримки Уряду Індії.

Тренер і наставник майбутніх музейних керівників у Великобританії. Зовнішній екзаменатор університетських програм з музеєзнавства.

Дивіться інші лекції в рамках проекту "Динамічний музей":

"Сучасні тенденції музейної справи". Лекція Давіда Лордкіпанідзе.

"Сучасні європейських музеїв". Лекція Міхаіла Ґнєдовского

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.