Спецпроект

У "Тюрмі на Лонцького" - виставка про Голокост у Львові

У музеї "Тюрма на Лонцького" до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту 27 січня розгорнуть історично-документальну виставку "Шоа у Львові". Тим часом у Київ приїде німецька молодь, яка разом із українськими однолітками проведе форум "Українське суспільство і пам'ять про Голокост".

Львівська виставка підготовлена у співпраці Центру наукового дослідження юдаїки у музейних збірках України ім. Фаїни Петрякової, Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" та Львівської обласної філармонії.

Історична експозиція у світлинах та текстових документах розповідає про те, як у 1941-1944 роках нацисти знищили єврейську громаду Львова.

Час і місце заходу: 27-28 січня 2013 року. Національний музей "Тюрма на Лонцького". Львів, вул. С. Бандери, 1 (вхід із вул. Брюллова).

У понеділок, 28 січня о 18:00 засновник Центру ім. Фаїни Петрякової Мейлах Шейхет, який є членом наглядової ради Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького", прочитає публічну лекцію, присвячену вшануванню пам’яті жертв Голокосту, виявленню, дослідженню та упорядкуванню й меморіалізації місць масових страт цивільного населення під час Другої світової війни. 

Мейлах Шейхет — директор благодійної організації "Єврейське відродження", голова Представництва Американського об’єднання комітетів для євреїв колишнього Радянського Союзу, Американо-українського бюро з прав людини та чинного законодавства, керівник релігійної громади "Турей Загав" у Львові.

Лекція Майлаха Шейхета пояснить, чому у Львові загинуло набагато більше євреїв, аніж тут числилося за даними міжвоєнних переписів; у який спосіб місто та його околиці стали великою братською могилою; чому ще й досі існує проблема визнання місць масових захоронень об’єктами історичної та культурної спадщини; а також як гармонійна національна політика може запобігти подібним трагедіям у майбутньому.

Вхід на виставку та лекцію — вільний.

Як відомо, 1 листопада 2005 року Генеральна асамблея ООН ухвалила резолюцію щодо відзначення Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту 27 січня, у день, коли 1945 року було звільнено в’язнів нацистського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі.

Читайте також:

Подорож до музею в Аушвіці. ФОТО

Як відбувався погром у Львові улітку 1941 року

Книгою Року-2012 став роман про окупацію Львова нацистами

У Києві відбудеться німецько-український форум про Голокост і пам'ять про нього

Всі матеріали ІП за темою "Голокост"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.