Спецпроект

У "Тюрмі на Лонцького" - виставка про Голокост у Львові

У музеї "Тюрма на Лонцького" до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту 27 січня розгорнуть історично-документальну виставку "Шоа у Львові". Тим часом у Київ приїде німецька молодь, яка разом із українськими однолітками проведе форум "Українське суспільство і пам'ять про Голокост".

Львівська виставка підготовлена у співпраці Центру наукового дослідження юдаїки у музейних збірках України ім. Фаїни Петрякової, Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" та Львівської обласної філармонії.

Історична експозиція у світлинах та текстових документах розповідає про те, як у 1941-1944 роках нацисти знищили єврейську громаду Львова.

Час і місце заходу: 27-28 січня 2013 року. Національний музей "Тюрма на Лонцького". Львів, вул. С. Бандери, 1 (вхід із вул. Брюллова).

У понеділок, 28 січня о 18:00 засновник Центру ім. Фаїни Петрякової Мейлах Шейхет, який є членом наглядової ради Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького", прочитає публічну лекцію, присвячену вшануванню пам’яті жертв Голокосту, виявленню, дослідженню та упорядкуванню й меморіалізації місць масових страт цивільного населення під час Другої світової війни. 

Мейлах Шейхет — директор благодійної організації "Єврейське відродження", голова Представництва Американського об’єднання комітетів для євреїв колишнього Радянського Союзу, Американо-українського бюро з прав людини та чинного законодавства, керівник релігійної громади "Турей Загав" у Львові.

Лекція Майлаха Шейхета пояснить, чому у Львові загинуло набагато більше євреїв, аніж тут числилося за даними міжвоєнних переписів; у який спосіб місто та його околиці стали великою братською могилою; чому ще й досі існує проблема визнання місць масових захоронень об’єктами історичної та культурної спадщини; а також як гармонійна національна політика може запобігти подібним трагедіям у майбутньому.

Вхід на виставку та лекцію — вільний.

Як відомо, 1 листопада 2005 року Генеральна асамблея ООН ухвалила резолюцію щодо відзначення Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту 27 січня, у день, коли 1945 року було звільнено в’язнів нацистського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі.

Читайте також:

Подорож до музею в Аушвіці. ФОТО

Як відбувався погром у Львові улітку 1941 року

Книгою Року-2012 став роман про окупацію Львова нацистами

У Києві відбудеться німецько-український форум про Голокост і пам'ять про нього

Всі матеріали ІП за темою "Голокост"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.