У Сумах з'явилися "антипартизанські" листівки з нацистською символікою. ФОТО

В центрі Сум з’явилися провокаційні листівки із логотипом партії "Свобода" і символікою, яка нагадує нацистську. У листівках обіцяється знищити "спершу Леніна", а потім Ковпака та інших радянських партизан.

Скан листівки оприлюднила "Панорама".

Агітпродукція без вихідних даних містить логотипи партії "Свобода" і орла, в якого замість свастики вписано логотип Соціал-національної партії (назва ВО "Свобода" до 2004 року) - літери I та N.

Також на листівці є такий текст: "Спочатку ми знищимо Леніна, а потім: Ковпака, Сабурова, Федорова, Вершигору".

Провокаційне зображення разом із редакційним коментарем оперативно з'явилося і на сайті Сумської обласної організації Партії регіонів - у новині з заголовком "Зупинимо тих, хто зневажає історію".

 Фото: partreg.sumy.ua

"Очевидно, після нещодавніх подій у Охтирці з руйнуванням пам’ятника Леніну "свободівці" вирішили взятися за нівечення пам’яті славетних партизанів, які виборювали перемогу у Великій вітчизняній війні, - коментує фотографію сайт "регіоналів". - Такі прояви вандалізму говорять про зростаючі радикальні настрої опозиційної політичної сили та цілковите нехтування суспільної моралі – не тільки щодо архітектурних споруд, а й до історії".

Уродженець Сумщини Сидір Ковпак (1887-1967) - керівник Сумського партизанського з'єднання, найбільш відомий з українських радянських партизанів часів Другої світової війни. Петро Вершигора - заступник Ковпака, командир спецгрупи ГРУ. Олексій Федоров і Олександр Сабуров - керівники радянських партизанських загонів.

31 жовтня 2002 року. "Регіонали" "вітають" опозиційного кандидата. Фото: Анатолій Медзик

Як відомо, 15 лютого на центральній площі міста Охтирка група осіб на чолі з нардепом від партії "Свобода" Ігорем Мірошніченком зруйнувала пам'ятник Леніну, зваливши його з постаменту. Міліція повідомляє, що учасникам акту вандалізму загрожує до 4 років позбавлення волі.

З опозиції ліпили нацистів іще 10 років тому. Фото: Анатолій Медзик

Нагадаємо, у жовтні 2003 року напередодні з'їзду опозиційної партії "Наша Україна" в Донецьку місто було завішане рекламними площинами, де тодішній кандидат у президенти Віктор Ющенко зображався прихильником нацизму. Ющенко після того заявив, що до провокації причетна місцева влада.

Читайте також:

Тягнибок відрікся від Гітлера: "Соціал-націоналізм - це не націонал-соціалізм"

"Регіонали" Горлівки назвали Стуса фашистом

Герман хоче заборонити комуністичну ідеологію, а комуніст хоче НКВД

Як влада демонізувала опозицію у 2004-му. АРТЕФАКТИ

Провокаційні листівки проти Ющенка і Януковича. ФОТО

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.