У Сумах з'явилися "антипартизанські" листівки з нацистською символікою. ФОТО

В центрі Сум з’явилися провокаційні листівки із логотипом партії "Свобода" і символікою, яка нагадує нацистську. У листівках обіцяється знищити "спершу Леніна", а потім Ковпака та інших радянських партизан.

Скан листівки оприлюднила "Панорама".

Агітпродукція без вихідних даних містить логотипи партії "Свобода" і орла, в якого замість свастики вписано логотип Соціал-національної партії (назва ВО "Свобода" до 2004 року) - літери I та N.

Також на листівці є такий текст: "Спочатку ми знищимо Леніна, а потім: Ковпака, Сабурова, Федорова, Вершигору".

Провокаційне зображення разом із редакційним коментарем оперативно з'явилося і на сайті Сумської обласної організації Партії регіонів - у новині з заголовком "Зупинимо тих, хто зневажає історію".

 Фото: partreg.sumy.ua

"Очевидно, після нещодавніх подій у Охтирці з руйнуванням пам’ятника Леніну "свободівці" вирішили взятися за нівечення пам’яті славетних партизанів, які виборювали перемогу у Великій вітчизняній війні, - коментує фотографію сайт "регіоналів". - Такі прояви вандалізму говорять про зростаючі радикальні настрої опозиційної політичної сили та цілковите нехтування суспільної моралі – не тільки щодо архітектурних споруд, а й до історії".

Уродженець Сумщини Сидір Ковпак (1887-1967) - керівник Сумського партизанського з'єднання, найбільш відомий з українських радянських партизанів часів Другої світової війни. Петро Вершигора - заступник Ковпака, командир спецгрупи ГРУ. Олексій Федоров і Олександр Сабуров - керівники радянських партизанських загонів.

31 жовтня 2002 року. "Регіонали" "вітають" опозиційного кандидата. Фото: Анатолій Медзик

Як відомо, 15 лютого на центральній площі міста Охтирка група осіб на чолі з нардепом від партії "Свобода" Ігорем Мірошніченком зруйнувала пам'ятник Леніну, зваливши його з постаменту. Міліція повідомляє, що учасникам акту вандалізму загрожує до 4 років позбавлення волі.

З опозиції ліпили нацистів іще 10 років тому. Фото: Анатолій Медзик

Нагадаємо, у жовтні 2003 року напередодні з'їзду опозиційної партії "Наша Україна" в Донецьку місто було завішане рекламними площинами, де тодішній кандидат у президенти Віктор Ющенко зображався прихильником нацизму. Ющенко після того заявив, що до провокації причетна місцева влада.

Читайте також:

Тягнибок відрікся від Гітлера: "Соціал-націоналізм - це не націонал-соціалізм"

"Регіонали" Горлівки назвали Стуса фашистом

Герман хоче заборонити комуністичну ідеологію, а комуніст хоче НКВД

Як влада демонізувала опозицію у 2004-му. АРТЕФАКТИ

Провокаційні листівки проти Ющенка і Януковича. ФОТО

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.