Майже чверть українців любить Сталіна. Більше третини - ні

37% населення України негативно ставляться до постаті керівника СРСР у 1922-1953 роках Йосипа Сталіна, позитивно ставляться 22% українців, а байдуже –28%. 74% вважають його жорстоким тираном, а 57% не хочуть більше такого керівника, як Сталін.

Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).

Позитивне ставлення до Сталіна превалює у Східному (36%) та Південному (27%) регіонах, негативне – у Західному (64%) та Центральному (39%).

Найменше позитивно налаштованих до постаті Сталіна серед молоді віком 18-29 років (16%), найбільше – серед людей похилого віку, 70 років та старші – 35%. Крім того, спостерігається зворотній зв‘язок між віком та байдужим ставленням до постаті Сталіна - чим молодший респондент, тим байдужіше.

Відповіді на запитання "Ви особисто хотіли б жити та працювати при такому керівнику країни, як Сталін?" розподілилися таким чином: більше половини українців (53%) впевнено не хотіли б жити при такому керівникові, 20% відповіли "мабуть, ні".

В абсолютній меншості кількість охочих жити при такому керівникові як Сталін (6%), "мабуть, так" відповіли 9% опитаних українців. Найбільше охочих жити при владі Сталіна на Сході - 26%, найменше на Заході – 5%.

Відповіді на запитання "Якою мірою Ви згодні або не згодні з наступними судженнями про Сталіна?"  розподілилися таким чином:

- мудрим керівником, який привів СРСР до могутності та процвітання, Сталіна вважають 34% (на Заході 12%, на Сході 48%), незгодні з цим твердженням – 47%.

- жорстоким, нелюдським тираном, винним у знищенні мільйонів безневинних людей, Сталіна вважають 74% населення, незгодні з цим – 13%.  Найбільше згодних на Заході (88%), найменше – на Сході (63%)

З твердженням, що наш народ не зможе обійтися без такого керівника як Сталін, який прийде та наведе порядок, згодні 27% населення, незгодні з цим – 57% опитаних українців.

Опитування було проведено методом інтерв'ю з 8 по 17 лютого 2013 року. Опитано 2032 респонденти, що мешкають в усіх областях України, віком від 18 років.

Як відомо, влітку 2011 року опитування КМІС продемонструвало, що 36% громадян України вважають Сталіна великим вождем, 34% не згодні з цим, а 17% не визначилися.

Дивіться також на цю тему:

60% українців вважають Голодомор геноцидом

70% українців вважають День Перемоги великим святом

83% громадян України підтримують незалежність

Росіяни забувають про сталінські репресії - опитування

15 гріхів Канібалісімуса. Про те, які злочини вчинив Сталін

Всі матеріали ІП на тему "Соціологія"

Всі матеріали ІП на тему "Сталін"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.