Спецпроект

Музей "Київська фортеця" зазнає рейдерської атаки - депутат

Приблизно о 10.00 годині ранку на територію історико-архітектурної пам'ятки-музею "Київська фортеця" несанкціоновано в’їхав автомобіль із десятьма людьми.

евідомі, які не представилися керівництву музею, самовільно вивісили на фасаді будівлі, що знаходиться на балансі Міністерства оборони та розташованої за адресою: вулиця Госпітальна, 16-а табличку з назвою провулок Госпітальний, 16-а, повідомив народний депутат Олександр Бригинець.

За словами депутати, невідомі проінформували керівництво музею про те, що тепер ця будівля належить їхній фірмі.

За словами керівника музею "Київська фортеця" Олени Ющенко, невідома фірма намагалась здійснити купівлю цієї будівлі ще в 2005 році, але згідно з рішенням Господарського суду, операція була визнана недійсною, оскільки будівля розташована за адресою: вулиця Госпітальна, 16-а (та 24-а), а в документах про купівлю значилась адреса: провулок Госпітальний, 16-а.

Як відомо, у липні 2012 року директор музею В'ячеслав Кулініч був звільнений за "порушення трудової дисципліни".

Сам директор заявляв, що причиною звільнення була його відмова виконати рішення Київради про передачу башти № 4 Київської фортеці приватному музею "Платар" в оренду на 49 років. Він оскаржив своє звільнення в суді.

Київська фортеця є одним із претендентів на звання "7 чудес України" в категорії "фортеці". Це найбільше земляне укріплення (XVIII-XIX сторіч) в Європі.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.