В інтернет виклали архів останнього командира УПА. ФОТО

Електронний архів українського визвольного руху поповнився колекцією документів про останнього головного командира УПА Василя Кука. Колекція містить фото з різних періодів життя командира, особисті документи, агітаційні матеріали тощо.

До річниці найбільшого бою УПА під Гурбами Електронний архів українського визвольного руху avr.org.ua оприлюднив документи до історії Василя Кука.

Колекція містить фото з різних періодів життя командира, особисті документи, зокрема свідоцтво про хрещення, особову картку Люблінського університету, диплом історичного факультету Київського державного університету, трудову книжку тощо.

Основу колекції становлять документи з архіву Василя Кука, який був переданий згідно з його заповітом у 2007 році у Центр досліджень визвольного руху.

 Василь Кук. Фото 1930-х років. Джерело: архів ЦДВР

Тоді історики отримали приватний архів командира обсягом 2,5 тонни. На даний момент завершується оцифровування цього унікального джерельного комплексу.

"Вперше оприлюднюються листи Василя Кука до його дружини Уляни Крюченко, - розповів керівник архіву Центру досліджень визвольного руху Сергій Погорельчук. - Також цікавими є рукописи наукових статей та фрагмент нарису "Історії ОУН", написаного Василем Куком у підпіллі у 1954 році, нотатки генеалогічних досліджень про його родину.

За словами архівіста, особливу цінність становлять звіти про найбільший в історії УПА бій під Гурбами у квітні 1944 року, де повстанські сили УПА-Південь очолював Василь Кук. Зокрема, документи містять карти бою та Бущанського прориву.

Переглянути колекцію документів можна за цим посиланням.

У колекції — спогади Кука, записані дослідниками Григорієм Дем’яном та Дмитром Куделею, листи до інших керівників підпілля та накази Кука як Головного командира УПА.

 Василь Кук - командир УПА. 1950-1954 рр.

Цікавим та важливим для розуміння особистості Василя Кука є розміщена в Е-архіві доповідна записка голови КГБ при Раді міністрів УРСР Віталія Федорчука на ім’я першого секретаря ЦК КПУ Володимира Щербицького, датована 1973 роком, в якій описується небезпечна діяльність Василя Кука.

"Через двадцять років після арешту "Лемеша", коли головними супротивниками чекістів уже давно були дисиденти, а не повстанці, керівник КГБ України писав про нього як про "найбільш небезпечну особистість у націоналістичному середовищі"", — пише дослідник біографії Кука Володимир В’ятрович.

"Колекція є цілісним комплексом документів, які допоможуть дослідникам у вивченні біографії Василя Кука. Це перша тематична підбірка документів, сформована на основі різних фондів та архівів. Команда Електронного архіву визвольного руху планує періодично готувати такі підбірки для зручності колег", — говорить керівник проекту Андрій Когут.

Кінець листа до дружини від Василя Кука. Жовтень 1960 року. Кук із заслання хоче виграти машину в лотерею або ці цифри є зашифрованим посланням на волю

Нагадаємо, що відкритий у березні Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є спільним проектом Центру досліджень визвольного руху, Львівського національного університету імені Івана Франка та Національного музею "Тюрма на Лонцького". Сьогодні в Е-архіві доступні копії 10 184 документів.

Василь Кук (псевда: "Василь Коваль", "Юрко Леміш", "Ле", "Медвідь") (1913—2007) — Головний командир Української повстанської армії, голова Проводу Організації українських націоналістів, голова Генерального секретаріату Української головної визвольної ради, генерал-хорунжий та кавалер Золотого хреста заслуги.

Він першим з ОУН ще 1937 року пішов у підпілля і залишався останнім командиром Української повстанської армії до 1954 року.

У квітні 1944 року відбувся найбільший бій в історії УПА під Гурбами (на півдні Здолбунівського району Рівненської області) з участю відділів УПА-Південь, командиром якої був Василь Кук. Близько 5 тисячам повстанців протистояло 30 тисяч вояків НКВД, проте повстанцям удалося прорвати оточення.

Дивіться також:

Василь Кук: "У мене немає орденів". Останнє інтерв'ю

Листування Кука з іншими командирами УПА. СКАНИ

Як КГБ полювало за Василем Куком і що було після арешту

"Кто такие бандеровцьі и за что они борются". Брошура 1948 року

Знімки УПА, зроблені самими повстанцями. ФОТО

Інші матеріали за темою "УПА"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.