У ЛЬВОВІ ВТРЕТЄ ЗАБОРОНИЛИ СИМВОЛІКУ СРСР ТА РЕЙХУ

Депутати Львівської міської ради 25 квітня заборонили використовувати "окупаційну символіку - символіку СРСР, комуністичну і нацистську на території міста Львова".

За проголосувало 70 депутатів, повідомляє Zaxid.net.

У тому числі депутати заборонили вивішувати таку символіку на будівлях та під час масових заходів.

Депутати від "Свободи" Любомир Мельничук наголосив: "В центральних ЗМІ бачимо, як певні політичні партії неукраїнського спрямування, відверті українофоби пробують нагнітати ситуацію у Львові щодо трагічних дат в історії України. Зважаючи на позицію, яка є однозначною щодо недопущення будь-яких провокацій у Львові 8-9 травня, пропонуємо заборонити використовувати окупаційну символіку на території міста",

Він додав: "Є ще живі люди, які пам'ятають кожен квадратний метр бруківки, вкритий кров'ю українців і розпочинати святкування цієї трагічної дати з використанням україноненависницької символіки незаконно і аморально".

Контроль за виконанням ухвали покладено на мера Львова Андрія Садового та начальника міської міліції Сергія Зюбаненка.

У квітні 2012 року депутати Львівської міської ради вдруге ухвалили рішення про заборону використання символіки СРСР, комуністичної та нацистської символіки на території міста. У травні суд у Львові з подачі місцевої прокуратури знову відмінив цю заборону, повторно легалізувавши в місті серп, молот і свастику.

Цього року комуністи Львова обіцяють 9 травня провести традиційні заходи і розгорнути прапор Перемоги.

У 2011 році інформаційна кампанія "за" і "проти" червоних прапорів призвела до масових сутичок між радикальними політичними силами 9 травня у Львові. Одними з організаторів цих сутичок був рух "Русское единство".

Нагадаємо, що у травні 2011 року президент Янукович підписав закон щодо порядку офіційного використання копій "прапору Перемоги".

При цьому норма, яка дозволяла громадянам використовувати червоні прапори на 9 травня, існувала ще в законі "Про вшанування пам'яті Великої вітчизняної війни", підписаному Леонідом Кучмою у 2000 році.

У червні 2011-го Конституційний суд визнав незаконним використання червоного прапора нарівні з державним прапором України.

Про інші заборони і дозволи на носіння прапорів читайте у темі "Символіка"

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.