Спецпроект

Скандальну виставку Пінзеля у торговому центрі закрили

У Тернополі достроково закрили виставку скульптур Іоанна Пінзеля в ТРЦ "Подоляни" через непристосованість приміщення.

Як повідомив кореспонденту УНІАН начальник обласного управління культури Григорій Шергей, 30 квітня усі скульптури було повернуто з розважального центру до обласного краєзнавчого музею.

"Ми побачили, що складно витримати температурний режим у залі, де проходила експозиція. Тому за взаємною згодою з організаторами виставки дію угоди було достроково припинено", - розповів Шергей.

Він запевнив, що за час перебування скульптур у приміщення торгово-розважального центру, вони не зазнали жодних ушкоджень.

"При поверненні скульптур ми зробили фото і є заключення експертів, що всі роботи Пінзеля перебувають у такому ж стані, як і були до експозиції", - сказав Шергей.

Як повідомляла ІП, 28 квітня унікальні скульптури Пінзеля виставили у ТРЦ "Подоляни" у спеціально створеній з цієї нагоди арт-галереї. Виставка мала тривати до 15 травня.

Одним із ініціаторів проведення виставки в розважальному центрі є облдержадміністрація.

29 квітня правоохоронці розпочали перевірку з приводу інформації про експонування скульптур Пінзеля у непристосованому для цього приміщенні.

Попередньо 27 квітня експерт Міністерства культури України, генеральний директор Львівської Національної галереї і голова Асоціації реставраторів Львівщини Лариса Разінкова-Возницька зробила висновок, що при організації виставки грубо порушені умови зберігання робіт Пінзеля.

Також відкриття виставки у розважальному центрі засудила громадськість міста.

Перед тим зроботи Йоганна Ґеорґа Пінзеля демонструвалися у Луврі. Скульптури виставили у каплиці Сен-Шапель, одному з найпрестижніших виставкових залів музейного комплексу.

Відвідувачам демонстрували роботи майстра, що зберігаються в музеї Пінзеля у Львові та краєзнавчих музеях Тернопільщини та Івано-Франківщини, а також скульптури з церков.

З запланованих 28 експонатів у Франції побували тільки 27. Кам’яну скульптуру Св. Онуфрія (єдина кам'яна робота, вона мала стати центром експозиції) до Лувру так і не віддала релігійна громада УПЦ Київського патріархату села Рукомиш Бучацького району Тернопільської області.

У жовтні 2010 року львівські інтелектуали розпочали ініціативу з присвоєння аеропорту Львова імені Пінзеля, але вона не увінчалася успіхом.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.