Спецпроект

Скандальну виставку Пінзеля у торговому центрі закрили

У Тернополі достроково закрили виставку скульптур Іоанна Пінзеля в ТРЦ "Подоляни" через непристосованість приміщення.

Як повідомив кореспонденту УНІАН начальник обласного управління культури Григорій Шергей, 30 квітня усі скульптури було повернуто з розважального центру до обласного краєзнавчого музею.

"Ми побачили, що складно витримати температурний режим у залі, де проходила експозиція. Тому за взаємною згодою з організаторами виставки дію угоди було достроково припинено", - розповів Шергей.

Він запевнив, що за час перебування скульптур у приміщення торгово-розважального центру, вони не зазнали жодних ушкоджень.

"При поверненні скульптур ми зробили фото і є заключення експертів, що всі роботи Пінзеля перебувають у такому ж стані, як і були до експозиції", - сказав Шергей.

Як повідомляла ІП, 28 квітня унікальні скульптури Пінзеля виставили у ТРЦ "Подоляни" у спеціально створеній з цієї нагоди арт-галереї. Виставка мала тривати до 15 травня.

Одним із ініціаторів проведення виставки в розважальному центрі є облдержадміністрація.

29 квітня правоохоронці розпочали перевірку з приводу інформації про експонування скульптур Пінзеля у непристосованому для цього приміщенні.

Попередньо 27 квітня експерт Міністерства культури України, генеральний директор Львівської Національної галереї і голова Асоціації реставраторів Львівщини Лариса Разінкова-Возницька зробила висновок, що при організації виставки грубо порушені умови зберігання робіт Пінзеля.

Також відкриття виставки у розважальному центрі засудила громадськість міста.

Перед тим зроботи Йоганна Ґеорґа Пінзеля демонструвалися у Луврі. Скульптури виставили у каплиці Сен-Шапель, одному з найпрестижніших виставкових залів музейного комплексу.

Відвідувачам демонстрували роботи майстра, що зберігаються в музеї Пінзеля у Львові та краєзнавчих музеях Тернопільщини та Івано-Франківщини, а також скульптури з церков.

З запланованих 28 експонатів у Франції побували тільки 27. Кам’яну скульптуру Св. Онуфрія (єдина кам'яна робота, вона мала стати центром експозиції) до Лувру так і не віддала релігійна громада УПЦ Київського патріархату села Рукомиш Бучацького району Тернопільської області.

У жовтні 2010 року львівські інтелектуали розпочали ініціативу з присвоєння аеропорту Львова імені Пінзеля, але вона не увінчалася успіхом.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.