Спецпроект

Скандальну виставку Пінзеля у торговому центрі закрили

У Тернополі достроково закрили виставку скульптур Іоанна Пінзеля в ТРЦ "Подоляни" через непристосованість приміщення.

Як повідомив кореспонденту УНІАН начальник обласного управління культури Григорій Шергей, 30 квітня усі скульптури було повернуто з розважального центру до обласного краєзнавчого музею.

"Ми побачили, що складно витримати температурний режим у залі, де проходила експозиція. Тому за взаємною згодою з організаторами виставки дію угоди було достроково припинено", - розповів Шергей.

Він запевнив, що за час перебування скульптур у приміщення торгово-розважального центру, вони не зазнали жодних ушкоджень.

"При поверненні скульптур ми зробили фото і є заключення експертів, що всі роботи Пінзеля перебувають у такому ж стані, як і були до експозиції", - сказав Шергей.

Як повідомляла ІП, 28 квітня унікальні скульптури Пінзеля виставили у ТРЦ "Подоляни" у спеціально створеній з цієї нагоди арт-галереї. Виставка мала тривати до 15 травня.

Одним із ініціаторів проведення виставки в розважальному центрі є облдержадміністрація.

29 квітня правоохоронці розпочали перевірку з приводу інформації про експонування скульптур Пінзеля у непристосованому для цього приміщенні.

Попередньо 27 квітня експерт Міністерства культури України, генеральний директор Львівської Національної галереї і голова Асоціації реставраторів Львівщини Лариса Разінкова-Возницька зробила висновок, що при організації виставки грубо порушені умови зберігання робіт Пінзеля.

Також відкриття виставки у розважальному центрі засудила громадськість міста.

Перед тим зроботи Йоганна Ґеорґа Пінзеля демонструвалися у Луврі. Скульптури виставили у каплиці Сен-Шапель, одному з найпрестижніших виставкових залів музейного комплексу.

Відвідувачам демонстрували роботи майстра, що зберігаються в музеї Пінзеля у Львові та краєзнавчих музеях Тернопільщини та Івано-Франківщини, а також скульптури з церков.

З запланованих 28 експонатів у Франції побували тільки 27. Кам’яну скульптуру Св. Онуфрія (єдина кам'яна робота, вона мала стати центром експозиції) до Лувру так і не віддала релігійна громада УПЦ Київського патріархату села Рукомиш Бучацького району Тернопільської області.

У жовтні 2010 року львівські інтелектуали розпочали ініціативу з присвоєння аеропорту Львова імені Пінзеля, але вона не увінчалася успіхом.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.