У Сумах обмалювали серпом і молотом вулицю Чорновола
Невідомі облили фарбою та обмалювали серпом і молотом 15 із 20 табличок-указівників адрес на будинках по вул. В'ячеслава Чорновола в Сумах.
Про це повідомляють "Українські новини" з посиланням на голову обласної організації партії "Народний рух України" Сергія Бутенка.
Пошкодження виявили члени НРУ, з ініціативи яких у 2012 році вул. Калініна було перейменовано на вул. Чорновола.
20 табличок із новою назвою вулиці також були встановлені за рахунок активістів і членів НРУ до 75-річчя В'ячеслава Чорновола, яке відзначалося у грудні 2012 року.
"Можливо, це прояв вандалізму пов'язаний з нагнітанням Партією регіонів так званої "фашистської істерії". Принаймні, цікавий збіг - на 15 травня ними призначений так званий "антифашистський марш", на який силою зганяють підлітків з ПТУ - і тут ця подія" , - сказав Бутенко.
Він заявив, що партійці звернуться до правоохоронних органів, а також до міської влади, щоб таблички відновили.
Як відомо, 15 лютого 2013 року року більше 10 прихильників партії "Свобода" на чолі з нардепом Ігорем Мірошниченком зруйнували в Охтирці Сумської області пам’ятник Володимиру Леніну.
У березні 2013 року невідомі особи завдали пошкоджень та руйнувань меморіалам героям національно-визвольних змагань Бандері та Шухевичу.
Пізніше доктор історичних наук Георгій Касьянов нагадав, що руйнування пам'ятників без рішення органів місцевого самоврядування є вандалізмом, і звернув увагу на те, що тема історії часто використовується для того, щоб відвернути увагу суспільства від соціально-політичних питань.
В'ячеслав Чорновіл - один із засновників національно-визвольного руху шістдесятників.
У 1967 році отримав 3 роки ув'язнення в таборах суворого режиму за документальну збірку "Лихо з розуму" (Портрети двадцяти "злочинців"), де подав матеріали про арештованих 1965 року шістдесятників.
Вже 1970 року Чорновіл починає випуск підпільного журналу "Український вісник", в якому друкує матеріали самвидаву, хроніку українського національного спротиву. 1972 року його арештовують знову і засуджують до 6 років таборів і три роки заслання.
1978 року прийнятий до міжнародного ПЕН-клубу, 1979-го - до Української Гельсінської Групи.
У 1980 році знову засуджений до заслання за сфабрикованим звинуваченням (фактично — за опозиційні виступи та за участь у Гельсінській групі). Тримав 120-денне голодування протесту.
В останньому слові на суді В'ячеслав Чорновіл звинуватив КГБ і міліцію у фальсифікації та закликав суд не брати участі в змові. Був засуджений на п'ять років позбавлення волі. 1983 року звільнений за протестом прокурора Якутії без права виїзду в Україну.
У травні 1985 року В'ячеслав Чорновіл повернувся в Україну. Разом з М. Горинем і З. Красівським підписав звернення до української та світової громадськості про відновлення діяльності УГГ, ініціював створення Української гельсінської спілки (УГС).
У березні 1990 року обраний депутатом Львівської обласної ради та Верховної Ради, а в 1992 році став головою Народного руху України.
Однак у 1999 році життя діяча обірвалося - В'ячеслав Чорновіл загинув за нез'ясованих обставин в автокатастрофі на шосе під Борисполем. Соратники В. Чорновола та його син Тарас Чорновіл вважають загибель політичним убивством.
Читайте також:
13 років без Чорновола. ФОТОбіографія
Інтерв'ю з Тарасом Чорноволом про його батька
В'ячеслав Чорновіл. Нарис портрета політика
Інші матеріали за темою "Чорновіл"
