Спецпроект

Німеччина збільшує виплати жертвам Голокосту

Уряд Німеччини протягом найближчих років виплатить ще майже 800 млн євро жертвам Голокосту.

Про це повідомляє FinMonitor з посиланням на прес-службу Комісії матеріальних претензій євреїв до Німеччини (The Claims Conference).

Внаслідок переговорів комісії з урядом ФРН німецький Мінфін зобов'язався виплатити у 2014-17 рр. компенсації на суму 772 млн євро.

Ці гроші будуть розподілені серед 56 тисяч жертв Голокосту, третина з яких мешкає в Ізраїлі. Загалом компенсації отримають євреї у 46 країнах світу.

Крім того, Німеччина погодилася виділити додаткові кошти на матеріальну допомогу євреям, які жили в так званих "відкритих" гетто у Східній Європі.

Комісія з матеріальних претензій євреїв до Німеччини була створена в вересні 1951 року на зустрічі представників міжнародних єврейських організацій у Нью-Йорку. Виступала на переговорах як самостійна сторона разом із урядом Ізраїлю.

Угода про репарації між Німеччиною та Ізраїлем була підписана восени 1952 року. За угодою ФРН мала виплатити Ізраїлю компенсацію за використання рабської праці після час Голокосту і компенсувати втрату майна. До 1965 року Німеччина виплатила Ізраїлю і комісії 3 млрд марок ($750 млн).

Як відомо, у 2012 році відкрилася програма з виплати компенсацій євреям, які мешкають у країнах колишнього СРСР, що не належать до ЄС. Кожен із постраждалих від нацистів отримає 2560 євро.

У вересні 2012 року Німеччина відмовилася виплачувати Греції компенсацію за збитки, завдані під час Другої світової війни.

У липні 2012 року повідомлялося, що ФРН надаватиме гуманітарну допомогу колишнім радянським військовополоненим, які не отримали виплати від фонду "Пам'ять, відповідальність і майбутнє" - в розмірі 300 євро у гривневому еквіваленті.

У лютому 2012 року Міжнародний суд ООН у Гаазі постановив, що Німеччина не зобов'язана платити компенсації родичам убитих нацистами цивільних громадян.

У 1990-их 631 тисяча українських остарбайтерів отримала від ФРН гуманітарну допомогу в загальному розмірі 377 млн марок ($94 млн).

У 2000-2007 рр. 471 тисяча українських остарбайтерів та їхніх спадкоємців отримала від ФРН компенсаційних виплат у розмірі 867 млн євро ($1 млрд).

У жовтні 2010-го Німеччина завершила виплату репарацій за Першу світову війну, передбачених Версальським мирним договором 1919 року.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.